Відбір суддів до Вищого антикорупційного суду цього року завершився низкою гучних інцидентів і питаннями до кандидатів. Конкурс тривав із 16 лютого по 17 березня. За день до фіналу співбесід НАБУ викрило одного з претендентів у зв’язку з підозрою у хабарництві. Члени комісії також звертали увагу на доходи, майно та невідповідності в біографіях учасників. Остаточне рішення щодо переможців планують ухвалити найближчим часом.
Про це йдеться в матеріалі на “УП”, підготовленому головою ВО “Автомайдан” Катериною Бутко та комунікаційницею Центру протидії корупції Валерією Радченко. Перед завершенням співбесід НАБУ викрило суддю Івана Посохова. Його підозрюють у спробі схилити адвоката передати 30 тисяч доларів судді Солом’янського районного суду Києва нібито за виправдувальний вирок у справі про ДТП. Це викриття фактично відсікає його від подальшої участі в конкурсі.
Рішення щодо інших кандидатів ухвалюватимуть Громадська рада міжнародних експертів та Вища кваліфікаційна комісія суддів.
Суддів не вистачає
З моменту запуску роботи ВАКС у 2015 році по 2019 рік підозри отримали близько 256 осіб. Водночас лише у минулому році НАБУ та САП повідомили про підозру 218 особам. Загалом за десять років діяльності НАБУ кількість людей, яким повідомили про підозру, перевищила 1,5 тисячі. Наразі у ВАКС працюють 38 суддів, що призводить до збільшення строків розгляду справ.
Новий конкурс оголосили влітку 2025 року — на 13 посад у ВАКС і 10 — в апеляційній палаті. На співбесіди запросили 72 кандидати.
Декларації кандидатів
Під час співбесід члени комісії неодноразово піднімали питання щодо прозорості доходів адвокатів. Зокрема, Олександр Івасин задекларував перший прибуток лише через кілька років після створення юридичної фірми, хоча брав участь у судових справах. Фірму він заснував у 2015 році, а перший задекларований дохід з’явився лише у 2022-му.
До Дмитра Кравця виникли зауваження через декларацію, де зазначені мінімальні доходи від адвокатської практики. Натомість у матеріалах ВККС виявили щонайменше 72 судових рішення за 2024 рік, у яких Кравець стягував оплату з клієнтів за надані послуги.
Схожі питання до декларування та відкритості фінансів ставилися й іншим кандидатам, зокрема Ірині Кузіні, Олегу Батюку, Олександру Прохорову, Яні Кінах, Ігорю Нікітчуку та Павлу Штіфонову.
Дорогі автівки, дивні ДТП та маніпуляції з реєстрами
Особливу увагу викликала співбесіда адвокатки Олени Роїк, яка придбала автомобіль Aston Martin за 345 тисяч доларів, мотивуючи покупку як “інвестицію”. У її деклараціях також вказані інші автівки, нерухомість у Києві та земельна ділянка з будинком у Нових Петрівцях. Загальна вартість придбань значно перевищує офіційно задекларовані доходи.
Кандидатка Вікторія Базелюк під час інтерв’ю пояснювала обставини ДТП 2017 року. Тоді на неї склали протокол за керування в стані сп’яніння після того, як автомобіль, у якому вона перебувала, потрапив у аварію й врізався в стіну. Базелюк стверджує, що за кермом був “малознайомий” чоловік, з яким вона тоді мешкала кілька років.
У судді Олександра Леонова виникли питання щодо доступу до судового реєстру, майнових об’єктів та сімейного стану. Зафіксовано понад 1000 випадків використання його доступу до реєстру нібито в особистих цілях. Леонов запевняв, що частину дій у системі здійснювали не він, а невідомі особи. Після розлучення у 2024 році він звертався до суду з проханням позбавити ексдружину батьківських прав і визнати його єдиним опікуном трьох дітей; у 2025 році, за даними перевірок, він нібито знову одружився з тією самою жінкою “у церкві”.
Найближчим часом Громадська рада міжнародних експертів та ВККС проведуть спільне засідання для оцінки доброчесності кандидатів. За його підсумками сформують рейтинг претендентів і передадуть його до Вищої ради правосуддя. Остаточне рішення під час голосування матимуть, зокрема, міжнародні експерти.
