Дослідники виявили чотири різновиди реагування організму на вакцини проти COVID-19, використовуючи моніторинг змін рівня антитіл у крові. Це дослідження відкриває шлях до вдосконалення персоналізованих стратегій вакцинації, пояснюючи, чому деяким людям потрібно вводити повторні вакцини частіше, ніж іншим.
Про це повідомляє Medical Xpress, а результати дослідження опубліковані в журналі Science Translational Medicine.
У Нагойському університеті в Японії протягом 18 місяців спостерігали за 2526 вакцинованими учасниками. Використовуючи штучний інтелект, вчені створили математичну модель для класифікації імунних реакцій, вперше визначивши групу з “швидким спадом” антитіл. Вони визначили чотири основні типи імунної відповіді:
- у деяких людей високий рівень антитіл зберігався протягом тривалого часу (стійко реагуючі);
- в інших високий рівень спостерігався спочатку, але швидко знижувався (реагуючі зі швидким спадом);
- третя група виробляла невелику кількість антитіл, що швидко знижувалися (уразливі реагуючі);
- в інших спостерігався проміжний стан (реагуючі з проміжними результатами).
Дослідження очолював професор Сінго Івамі. Він зазначив, що результати щодо групи з “швидким спадом” стали несподіваними.
“Незважаючи на вражаючу початкову імунну реакцію, учасники цієї групи швидше за інших заразилися COVID-19, тоді як ті, чия відповідь була стійкішою, зберігали захист довше. Одноразові аналізи на антитіла IgG не змогли виявити цей ризик. Тільки через відстеження змін протягом кількох місяців ми виявили цю закономірність,” – підкреслив професор.
Згідно з даними, люди, які спочатку мали найвищий рівень антитіл, але у яких він знижувався швидше, заражалися раніше. Особи з нижчим рівнем антитіл IgA(S), що захищають дихальні шляхи, також мали підвищений ризик. Результати підтверджують, що моніторинг змін антитіл з часом може допомогти виявити людей з підвищеним ризиком інфікування.
Після ревакцинації 29% учасників потрапили до групи зі стійкою відповіддю, 28% – до вразливої категорії, 19% – до групи з швидким спадом, а решта продемонстрували проміжні результати. Частота проривних інфекцій коливалася від 5,2% серед стійко реагуючих до 6% серед вразливих і тих, хто мав “швидкий спад”.
“Вперше нам вдалося чітко класифікувати людей за їхньою реакцією на вакцини від COVID-19. Виявлення закономірності швидкого спаду є особливо важливим – це допомагає пояснити, чому деяким людям потрібна ревакцинація раніше,” – зазначив професор.
Він також акцентував увагу, що це може призвести до покращення та більш персоналізованих стратегій вакцинації. Однак можливість широкого впровадження тестування на антитіла залежить від вартості, точності та співвідношення переваг до вже існуючих стратегій. Потребуємо подальших досліджень.
COVID-19 в Україні
Протягом літа в Україні спостерігалися спалахи COVID-19. Однак у останні дні в країні загалом спостерігається зниження захворюваності. У деяких регіонах, зокрема на Львівщині та Івано-Франківщині, нові випадки стабілізувалися на рівні близько 500 на тиждень, нових штамів не виявлено.
Виконуючий обов’язки гендиректора Центру громадського здоров’я МОЗ Олексій Даниленко наголосив на тому, що вакцинація залишається найефективнішим способом захисту, зокрема й від нових штамів вірусу. Особливо важливо щепитися людям із груп ризику – літнім, хронічно хворим, медикам та працівникам критичної інфраструктури. Він також зазначив, що новий штам COVID-19 може протікати безсимптомно.
