Для військовослужбовців, які самовільно залишили свої підрозділи, можуть бути введені додаткові санкції. Вони матимуть схожий характер із тими, що застосовуються до осіб, які ухиляються від сплати аліментів. Таку інформацію озвучив секретар комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко.
В інтерв’ю він зазначив, що до відповідного комітету парламенту надійшло офіційне звернення від Генерального штабу Збройних сил України з пропозицією розглянути два законодавчі проекти. Ці проекти стосуються проблеми самовільного залишення військової частини (СЗЧ).
За словами Костенка, запропоновані ініціативи передбачають обговорення, але досить суворі адміністративні заходи впливу на порушників. Зокрема, йдеться про обмеження деяких прав і доступу до соціальних виплат, що логічно співвідноситься із санкціями, які застосовуються до неплатників аліментів. Водночас депутат підкреслив, що питання соціальної підтримки є дуже чутливим, оскільки воно гарантується Конституцією України.
Костенко наголосив, що самовільне залишення частини є недопустимим явищем, проте кожен випадок має бути розглянутий окремо. Основна мета, за його словами, повинна полягати у поверненні військових до служби, а не лише в покаранні.
Розгляд ініціатив буде поділений між комітетами Верховної Ради: частину питань опрацює правоохоронний комітет, іншу – комітет з питань нацбезпеки, оборони та розвідки. Очікується, що відповідні рішення можуть бути винесені на голосування в парламент найближчим часом. При цьому, як уточнив депутат, запропоновані зміни не передбачають посилення кримінальної відповідальності, а стосуються переважно адміністративних санкцій.
Зараз максимальне покарання за самовільне залишення частини під час дії воєнного стану, згідно з Кримінальним кодексом, складає до 10 років позбавлення волі.
За даними Офісу генерального прокурора, з початку 2022 року і до серпня 2025 року в Україні було зареєстровано понад 270 тисяч кримінальних проваджень за фактами СЗЧ і дезертирства. Проте до суду дійшла лише приблизно 5% цих справ. У грудні в ОГП також повідомили про обмеження доступу до статистики щодо військових злочинів, пояснюючи це питаннями національної безпеки.
Критика мобілізаційних заходів в Україні
Ці коментарі пролунали на фоні ширшої критики системних проблем у державному управлінні. Роман Костенко раніше виступав за використання примусових механізмів мобілізації, підкреслюючи, що модель “добровільного контракту для всіх” є нереалістичною в умовах війни. Він стверджував, що більшість громадян не підуть на фронт добровільно, а концепція умовного “нового суспільного договору” приречена на провал.
На його думку, хаос і відсутність системності спостерігаються не лише у сфері мобілізації, але й в інших ключових секторах, зокрема в енергетиці. Саме ці проблеми в тилу, за словами депутата, поглиблюють кризу довіри та сприяють збільшенню кількості випадків самовільного залишення військових частин.
