65-річний мешканець Черкащини прагнув отримати справедливість та притягнути до відповідальності працівників Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), які, за його словами, завдали йому серйозних тілесних ушкоджень. Чоловік пройшов через всі кола судової тяганини. Однак, рішення суду не обернулося на його користь.
Про побиття пенсіонера співробітниками ТЦК та відсутність відповідальності для них повідомляє “Судово-юридична газета”. Відповідно до матеріалів судового процесу, увечері 20 березня 2025 року Михайло Л., житель міста Канів, повертався додому, коли поблизу зупинився автомобіль. З нього вийшли незнайомці, які представилися працівниками ТЦК та СП і попросили показати військові документи та документи, що посвідчують особу. Оскільки Михайло Л. не мав при собі жодних документів, він запропонував викликати поліцію для перевірки.
Замість очікуваного приїзду поліції на місце події прибули інші представники ТЦК.
Спроба конструктивного діалогу завершилася невдачею — працівники ТЦК застосували фізичну силу до Михайла Л. Його били по голові та тулубу, після чого силоміць вкинули до автомобіля й доставили до приміщення ТЦК та СП.
У цього приміщенні Михайло Л. утримувався до встановлення його особи та віку. Виявилося, що чоловікові вже виповнилося 65 років, тоді як мобілізаційний вік в Україні обмежений 60 роками.
Після повернення додому, наступного дня його стан здоров’я помітно погіршився — Михайла Л. почали турбувати сильні головні болі, через що він звернувся до місцевої лікарні. Після первинного огляду черговий лікар наполіг на госпіталізації.
Під час перебування в лікарні у Михайла Л. було виявлено такі травми:
- закрита черепно-мозкова травма;
- струс мозку;
- рвана рана на голові;
- забої грудної клітки;
- травма шийного відділу хребта;
- високий артеріальний тиск.
Чоловік перебував на стаціонарному лікуванні до 27 березня 2025 року.
Однак лише 7 травня він вирішив офіційно звернутися до правоохоронців із заявою про злочин, скоєний стосовно нього.
Поліція прийняла його документ, але не зареєструвала кримінальне провадження. Відповідно — досудове розслідування не було розпочато, а сам Михайло Л. навіть не був допитаний як потерпілий.
У наступні дні чоловік кілька разів відвідував райвідділ з проханням надати інформацію щодо свого звернення, але отримував лише усні пояснення на зразок “перевірка триває”.
Розчарований відсутністю результату, Михайло Л. звернувся до Смілянської окружної прокуратури. Проте й там його скарга не була розглянута всебічно — її переадресували до Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону. Там йому повідомили, що не мають повноважень для вирішення його питання.
Лише 23 червня Михайло Л. подав скаргу до Канівського міськрайонного суду Черкаської області, в якій просив визнати бездіяльність слідчого поліції. Однак, той не вніс відомості про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР).
Невдовзі виявилося, що він пропустив установлений Кримінальним процесуальним кодексом України десятиденний термін для оскарження дій або бездіяльності правоохоронців (ст. 304 КПК).
Слідчий суддя Канівського міськрайонного суду у своєму рішенні від 26 червня зазначив, що граничний термін для оскарження минув ще 19 травня, тож скаргу потрібно повернути заявнику. У задоволенні клопотання про відновлення процессуального строку суд також відмовив.
Тоді Михайло Л. разом із своїм адвокатом подав апеляційну скаргу до Черкаського апеляційного суду.
У своєму зверненні Михайло Л. пояснив пропущення термінів важким станом здоров’я та пригніченим моральним станом. Він зазначив, що намагався вирішити ситуацію через спілкування з поліцією та прокуратурою, але ці спроби не мали успіху.
Крім того, заявник акцентував увагу на тому, що суд першої інстанції несправедливо оцінював обставини справи та не врахував його значний фізичний і психологічний стан, що завадив йому вчасно подати скаргу.
Проте, апеляційна інстанція визнала ці причини недостатньо переконливими. Суд зазначив, що часу для подання відповідного звернення у Михайла Л. було достатньо.
У своєму рішенні суд нагадав, що стан здоров’я заявника на момент подання заяви про злочин та його візити до поліції після завершення строку оскарження не можуть вважатися поважною причиною згідно з вимогами КПК.
Колегія суддів додатково послалася на практику Європейського суду з прав людини, де підкреслюється, що учасник судового процесу повинен діяти активно, своєчасно використовуючи надані законом права та дотримуючись обов’язків. У справі “Чірікоста і Віола проти Італії” зазначено, що сторона має проявляти інтерес до справи та використовувати всі доступні національні засоби правового захисту для пришвидшення розгляду.
Так, 16 липня Черкаський апеляційний суд залишив ухвалу Канівського міськрайонного суду без змін, а апеляційну скаргу Михайла Л. — без задоволення.
Конфлікти з ТЦК
У Полтаві громадяни зірвали відправлення мобілізованих. Ввечері 25 липня група людей блокувала виїзд мікроавтобуса з мобілізованими чоловіками. За інформацією обласного ТЦК, транспорт стояв у дворі одного з житлових кварталів. Люди оточили автомобіль, пошкодили його, а частина військовозобов’язаних, які перебували в салоні, втекла.
У ТЦК зазначили, що ці дії спрямовані на зрив мобілізації та є “картинкою”, яку може використати російська пропаганда. За перешкоджання діяльності ТЦК справу передали до Служби безпеки України. Щодо мобілізованих, які втекли, ситуація ще серйозніша — їхні дії кваліфікують як самовільне залишення частини (СЗЧ), що може призвести до 5-10 років позбавлення волі. Розслідуванням займається ДБР.
У Львові стався інший інцидент — цивільного чоловіка намагалися відвести до ТЦК, але за нього заступився поранений військовий, який втрутився в ситуацію.
На Тернопільщині місцеві мешканці заблокували автомобіль ТЦК, але, за даними ЗМІ, причина інциденту була побутовою, не пов’язаною з мобілізацією.
