У Києві почалися протести проти законопроєкту, який посилює покарання для військових: що відомо

Увечері в п’ятницю, 5 вересня, в Києві розпочалася нова акція протесту. Учасники виступають проти законопроєкту, що посилює покарання для військових за непокору. Люди вимагають прийняття закону про військового омбудсмена.

На мітингу також закликають встановити терміни служби. Про це інформує hromadske.

На Майдані Незалежності зібралося приблизно сто осіб. Вони скандують “Репресії – не дисципліна”, “Служба – не рабство” та “Козацькому роду права переводу”, а також вимагають призначити військового омбудсмена і встановити терміни служби у війську.

У Києві почалися протести проти законопроєкту, який посилює покарання для військових: що відомо 2

Водночас ветеран бригади “Азов”, який пред’явив себе журналістам як Дмитро, висловив своє незадоволення через плакат із написом “Дайте військовим право повернутися додому”. Він зазначив, що якщо всі військові зараз підуть додому, то в Україні “не залишиться фронту”.

“Це маніпулятивне твердження. Це виглядає як заклик розпустити армію”, – зауважив він, але додав, що підтримує ідею встановлення чітких термінів служби.

Активіст та ветеран Олег Симороз також підтримав акцію. Він зазначив, що його обурює ситуація, коли влада намагається зробити військового “крайнім” у всіх проблемах.

“У нас є ряд проблем в армії. Це і СЗЧ, недостатня мотивація, провал мобілізації та комплектування війська. Але я не можу прийняти, що замість того, щоб знайти сміливість визнавати проблеми та щось з ними робити, українського солдата завжди роблять крайнім”, – підкреслив він.

У Києві почалися протести проти законопроєкту, який посилює покарання для військових: що відомо 3

На думку військового Сабіра, більшість учасників протесту вийшли не лише через конкретні законопроєкти, а також через те, що влада порушила суспільну угоду. Ветеран Дмитро Козятинський та військова Аліна Сарнацька пояснили три вимоги протестувальників:

  • ухвалити закон про військового омбудсмена;
  • не приймати законопроєкт № 13260, що посилює кримінальну відповідальність за самовільне залишення частини;
  • відхилити № 13452, що посилює відповідальність за непокору.
У Києві почалися протести проти законопроєкту, який посилює покарання для військових: що відомо 4

Козятинський наголосив, що не можна позбавляти військових у СЗЧ права переводитися в інші частини, адже часто причиною залишення є “неадекватне начальство” або відчуття безуспішності на своїй посаді. А Сарнацька зазначила, що на даному етапі посилення відповідальності для військових і зменшення – для цивільних є неправильним.

“Це підриває моральний дух у війську. Ми маємо захищати військовослужбовців, які охороняють нас, а не навпаки”, – додала військова.

Що відомо про законопроєкт 13260

Наприкінці серпня Інформатор повідомляв, що народні депутати пропонують призначати військовослужбовцям реальні тюремні терміни за відмову виконати наказ командира в умовах воєнного стану. Мова йде про 5-10 років ув’язнення. Такі зміни передбачає законопроєкт № 13452, його планують розглянути Комітетом Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності у середу, 27 серпня.

Автори законопроєкту № 13452 – “слуги народу”, зокрема, народні депутати Сергій Іонушас, Максим Павлюк та Владлен Неклюдов. Вони пропонують, щоб за непокору військових карали лише позбавленням волі на термін від 5 до 10 років, що можна буде здійснити, якщо:

  • включити статтю 402 КК до переліку статей, за якими не можна пом’якшити покарання;
  • виключити можливість умовного покарання (ст. 75 КК).

Проєкт закону також передбачає, що військових не звільнять від адміністративної відповідальності у випадках:

  • порушення правил бойового чергування;
  • вживання алкоголю під час служби;
  • пошкодження військового майна з необережності та інших правопорушень, зазначених у главі 13-Б КУпАП.