У Верховній Раді України депутати повернулись до розгляду законопроєкту, який передбачає кримінальну відповідальність за “злив” даних з державних реєстрів. Зазначається, що у випадку його ухвалення, під “удар” можуть потрапити журналісти-розслідувачі, нотаріуси та держреєстратори. Кримінальна відповідальність у вигляді 8 років позбавлення волі може настати за втручання, збут або розповсюдження інформації, яка обробляється в публічних електронних реєстрах.
Комітет ВР з питань правоохоронної діяльності порекомендував депутатам ухвалити законопроєкт №10242 у другому читанні. Ухвалення закону поставить під загрозу також викривачів корупції. Окрім позбавлення волі на 8 років за оприлюднення інформації, в’язниця загрожує особам, через яких стався саме “витік” інформації, якщо вони мають доступ до реєстрів. Їх пропонують карати на строк від 10 до 15 років за ґратами. Законодавчу ініціативу вже розкритикували правозахисники та журналісти.
“Людина, яка по базі пробʼє чергового посадового власника нового Range Rover 2024 року, отримає тяжкий злочин, 8 років, і не отримає захисту як викривач корупції. Людина, яка пробʼє перетин кордону черговим втомленим війною депутатом, отримає тяжкий злочин і не отримає захисту як викривач”, – повідомив журналіст-розслідувач Михайло Ткач.
Авторами законопроєкту були представники фракцій “Слуга Народу” та ОПЗЖ. Від “Слуг” ініціаторами загалом виступили Макс Бужанський, Владлен Неклюдов, Володимир Захарченко, від ОПЗЖ – Григорій Мамка. Він зазначений першим у списку ініціаторів. Зазначимо, що у першому читанні документ було прийнято ще у січні 2024 року, після цього документ пішов на доопрацювання.
Зазначається, що звільнення від відповідальності викривачів корупції не передбачено, однак фінальна редакція законопроєкту поки невідома. У Нотаріальній палаті України закликали парламент не приймати цей законопроєкт. Вони наголосили, що його реалізація призведе до колапсу у сфері державної реєстрації.
ЦПК виступає проти законопроєкту
У Центрі протидії корупції розкритикували законодавчу ініціативу. За їх інформацією, ухвалення законопроєкту призначено для “кошмарення” журналістів та їхніх джерел під виглядом виконання вимог ЄС.
Як пишуть у ЦПК, проєкт закону №10242 нібито створювався для покарання колаборантів та держзрадників, які зливають ворогу адреси, наприклад, стратегічних підприємств. Однак, як зазначають в ЦПК, Кримінальний кодекс вже передбачає покарання за державну зраду у вигляді довічного позбавлення волі, якщо злочин скоєно під час війни.
“Законопроєкт №10242 потрібен владі лише для одного – сховати від журналістів-розслідувачів (а відповідно – від суспільства) брудну білизну, якої вилазить все більше і більше”, – заявив голова правління ЦПК Віталій Шабунін.
Законопроєкти, які викликають неоднозначну реакцію
На початку жовтня парламент ухвалив закон №9665, який вносить зміни до Адміністративного і Кримінального кодексів щодо покарання за зберігання дров без документів. Тоді це викликало бурхливу реакцію суспільства, адже законом було передбачено покарання у вигляді від п’яти до семи років позбавлення волі за зберігання дров без документів. Проте президент України Володимир Зеленський його не підписав.
Також нещодавно Комітет ВР з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав урядовий законопроєкт щодо збільшення акцизу на тютюнові вироби. За словами першого заступника голови Податкового комітету Ярослава Железняка, законопроєкт № 11090 передбачає встановлення поступового зростання ставок акцизного податку на тютюнові вироби відповідно до мінімального рівня, визначеного Директивою ЄС. Так, акциз на цигарки буде прив’язаний до євро, а не до гривні. Як наслідок, з нового року вартість цигарок зросте в середньому на 40 гривень. За словами нардепа, реалізація закону дозволить додатково залучити до бюджету близько 20 млрд грн у 2025 році.
