У п’ятницю, 8 серпня, в Києві відбулося прощання з українською журналісткою Вікторією Рощиною, яка загинула в російському полоні. Церемонію провели колеги Вікторії з різних редакцій, з якими вона співпрацювала. Панахида пройшла у Михайлівському Соборі.
Про це повідомляє Слідство.Інфо. Після панахиди розпочалося прощання з журналісткою на Майдані Незалежності.
“Вікторія була людиною, яка ніколи не знала слова ‘ні’. Усі пояснювали їй, чому не варто їхати на окуповані території. Ніхто з редакцій не брав на себе відповідальність. Але вона знала, що це — її місія. Наша працівниця, яка живе справою, важлива для всіх. Вона буде запалювати вогонь у боротьбі з несправедливістю. Ми безумовно домагатимемося, щоб пам’ять Вікторії жила, в наших діях, у молодих колегах, у редакціях та в боротьбі за справедливість”, – зазначив голова Комітету зі свободи слова Верховної Ради Ярослав Юрчишин.
Вікторія Рощина знайшла свій останній спочинок на Байковому кладовищі в Києві. Їй було всього 27 років.
Що відомо про Вікторію Рощину
Її намагалися вмовити не їхати в небезпечне відрядження до Запорізької області. Рощина прагнула показати правду про те, як живуть люди в окупації. Це була не її перша поїздка на вже окуповані території, і вдруге вона потрапила в полон у березні 2022 року в Бердянську. Вона йшла на ризик через те, що вважала це своїм обов’язком — розповідати про війну.
У 2022 році Рощина фіксувала, як відбувалися “референдуми” в Маріуполі та Мелітополі. Вона також провела 14 днів у Василівці, чекаючи, коли її пропустять назад в Україну — це ще було можливим.
У 2023 році Рощина знову вирушила до Росії, пройшла контроль на кордоні з Латвією і досягла Запорізької області, була в Мелітополі, а потім — в Енергодарі.
Її батько розповів у коментарі для УП, де Рощина працювала фрілансером, як умовляв її не їхати. Вона сказала: “Я повинна”. 28 липня 2023 року зв’язок із нею зник.
Зараз відомо, що на той момент Вікторія перебувала в Енергодарі, де орендувала квартиру та планувала залишитися. Перед затриманням над нею пролетів дрон, про що згадує її співкамерниця. Після цього під’їхала машина, Вікторію затримали, і вона потрапила до катівні біля поліції Енергодару.
Один із свідків повідомив, що її неодноразово катували струмом і жорстоко били гумовою палицею.
“Вона не говорила скільки разів, але казала, що була вся синя”, – говорив свідок у коментарі УП.
Пізніше Вікторію перевезли до Мелітополя, де знову опинилася в місці, де утримували українців поблизу гаражів — впритул до промзони.
На початку 2024 року журналістка була переведена до СІЗО № 2 Таганрога. Лише в квітні 2024 року Росія офіційно визнала, що утримує Рощину як військовополонену.
До Вікторії не допускали представників Червоного Хреста та інших правозахисників. Це СІЗО вважається одним з найгірших місць для українських полонених. ООН відмовили їй в допуску до СІЗО № 2, а офіційних звинувачень проти неї так і не висловили.
У Таганрозі Вікторія жила в жахливих умовах і оголосила голодування.
В 2024 році почалися обміни полоненими, але Росія відмовилася обміняти Рощину, попри попередні обіцянки.
10 жовтня минулого року батько Вікторії, Володимир Рощин, який мешкає в Кривому Розі, отримав листа з повідомленням про її смерть.
Цікаво, що офіс омбудсмена РФ Москалькової лише через півроку (у лютому 2025) надіслав батькові повідомлення про пошук його доньки. Але 14 лютого Росія передала Україні тіла загиблих українських військових, серед яких під номером 757 була Вікторія Рощина. Патологоанатоми встановили її особу через ДНК.
