Колишній власник збанкрутілого «Дельта Банку» Микола Лагун, який має російське громадянство та вважається молодшим бізнес-партнером голови Російського фонду прямих інвестицій Кіріла Дмітрієва, продовжує приховувати свої активи, уникаючи впливу санкцій. Така практика дозволяє йому фактично ухилятися від відповідальності за можливі злочини, пов’язані з відмиванням коштів через офшорні структури, фінансуванням російської армії та причетністю до терористичної діяльності, повідомляє видання Коротко.Про.
Видання наголошує, що Лагун оголошений у міжнародний розшук у справі про розкрадання коштів, шахрайство в «Дельта Банку» та виведення десятків мільйонів доларів за кордон через підконтрольні офшори. Проти нього також запроваджено санкції Ради національної безпеки і оборони України за співпрацю з Росією. Уже кілька років Лагун мешкає в Австрії, де уникає українського правосуддя. Наразі санкції застосовані не лише до нього, а й до його старшого партнера — Кіріла Дмітрієва, наголошує видання.
Автори матеріалу підкреслюють, що Дмітрієв протягом тривалого часу виступав для Лагуна не лише як бізнес-партнер, а й як фінансове плече. Зокрема, на кошти Дмітрієва та через інвестиційні структури Delta Private Equity, за їхніми даними, фактично було створено «Дельта Банк» — інструмент для акумулювання залучених від населення коштів із пропозиціями під високі відсотки та для отримання прибутку від короткострокових кредитів із завищеними ставками, а також для виведення грошей в офшори. Журналісти зауважують, що одна з побічних цілей такої моделі мала полягати в привченні населення до важкого кредитного навантаження, подібного до іпотечної моделі у Росії. За допомогою швидких кредитів та жорсткої політики колекторських структур (які, за інформацією, також були пов’язані з Дмітрієвим і Лагуном) планувалося акумулювати значну кількість заставних активів звичайних громадян.
На ринку цінних паперів «Дельта Банк» також вів агресивну діяльність: скуповував облігації внутрішньої державної позики і водночас брав кредити в державних установах — зокрема в Ощадбанку та Укрексімбанку. За оцінками фахівців, загальна мета, яку просував цей банк, полягала у масштабному зборі інформації про ринок і в його контролі через завищені процентні ставки, комісії, примусове стягнення та інші важелі тиску як на фізичних осіб, так і на бізнес, особливо на державні компанії, які можна було загнати в боргову пастку.
Учасники ринку стверджують, що Дмітрієв залишався фактичним бенефіціаром банку аж до його банкрутства в 2015 році. Після цього між Дмітрієвим і Лагуном зберігалися тісні зв’язки: колишній банкір та його цивільна дружина, ексголова правління «Дельта Банку» Олена Попова, отримали російські паспорти. Це, зокрема, надало Лагуну кращі можливості для управління активами в окупованому Криму, сплати податків державі-агресору (а фактично — часткового фінансування війни проти власної країни), а також створило «резервний аеродром» на випадок можливих судових вироків в Україні й відмови від надання політичного притулку в інших країнах.
Після банкрутства «Дельта Банку» Лагун систематично приховував свої активи в Україні та за кордоном, переписуючи їх на довірених осіб і використовуючи офшорні структури. Він надалі опосередковано володів елітною нерухомістю — земельними ділянками під забудову біля Києва та поблизу курорту Буковель, комерційними об’єктами тощо — через підставних власників. Частину закордонних бізнесів Лагун контролює через кіпрську компанію PE Investments Limited, яка також виступає власником кількох агрокомпаній.
Згідно з даними кіпрського реєстру, інші кіпрські фірми екс-банкіра були переписані на номінальних власників, пов’язаних із рядом українських компаній Лагуна та його сестри Антоніни, що мають нерухомість та інфраструктурні активи в окупованому Криму. До 2014 року ці підприємства були зареєстровані на українському півострові, але після початку російської агресії на Донбасі та анексії Криму Лагун переорієнтував реєстрацію бізнесу відповідно до російського законодавства.
Автори матеріалу вважають, що суди мають повністю розглянути весь спектр правопорушень та маніпуляцій, у яких фігурує цей «агент Кремля», враховуючи не лише фінансові мотиви, а й можливу геополітичну мотивацію. Санкції, на думку дописувачів, є першим кроком на шляху до притягнення до відповідальності; наступними інструментами мають стати судові рішення.
