Президент Володимир Зеленський на 1000 днів великої війни презентував внутрішній План стійкості, який має на меті вирішити важливі питання всередині країни. Але разом із тим створює нові питання: де брати гроші на його реалізацію, як бути з розколотим суспільством у питанні мирних переговорів та територіальних поступок? Як бути із корупцією, ухилянтами, СЗЧ та поразками на фронті, що спричинені помилками некомпетентних генералів? Складається враження, що українці мають запит щодо подібних документів. Але у відповідь отримують піар. Чи це враження відповідає дійсності, Інформатор спитав у політичних експертів.
Відмовитися від курси на переговори неможливо
Найперше і, мабуть, найголовніше питання – це питання єдності. Президент Зеленський заявив, що Україна потребує саме справедливого миру. При цьому американці, зокрема і сам Дональд Трамп, збираються тиснути на Україну, вимагаючи територіальних поступок. Про це пишуть всі провідні західні ЗМІ.
Дивного тут нічого, адже за стіл переговорів сідати все ж доведеться, а там всі сторони відстоюватимуть власні інтереси. Для США важливо, щоб завершення війни не виглядало, як програш України, оскільки це буде програшом і для Штатів, які підтримували Київ від початку великої війни. Ось що про це каже політолог Володимир Фесенко.
“Є ризик надмірних поступок Росії, адже є бажання швидкого закінчення війни. Але мир на умовах Росії буде сприйнятий як поразка США в усьому світі – і зокрема, в Пекіні, в Тегерані, в самих Штатах. І це буде поразка Трампа. Він намагатиметься знайти компроміс, який багато кому не сподобається. Це стосується припинення вогню, заморозки конфлікта по лінії фронту. Але це нині єдиний компромісний шлях завершення війни”, – зауважив експерт під час спілкування з Інформатором.
За словами Володимира Фесенка, відмова від перемовин може призвести до повного програшу Києва у війні. Так само Україні можливо доведеться відмовитися від курсу в НАТО, але в такому випадку, зазначає експерт, необхідно вимагати від американців гарантій безпеки.
Супільство розколоте на яструбів та миротворців
Нині суспільство в Україні розділилося щодо питання завершення війни шляхом мирних переговорів. Опитування авторитетного американського Інституту Gallup показало, що переговорів наразі хочуть 52% українців, а 38% – за продовження війни до повної перемоги. Ще за місяць опитування показували протилежне значення. Переговорів хотіли менш, ніж 40% опитуваних. Проте одностайної єдності Україні навіть і не потрібно, вважають експерти.
“Нам потрібна не єдність, а баланс суспільних інтересів. Нам треба визначити червоні лінії, за які ми в майбутніх переговорах не будемо заходити. Наприклад, ми можемо говорити про припинення бойових дій, але категорично відмовимося називати окуповані території російськими. Так, можливо на певний час вони відійдуть під контроль Росії, але не треба з цього робити катастрофу, ми Крим не контролюємо десять років”, – підкреслив Володимир Фесенко.
Водночас політолог Петро Олещук зазначає, що Україні поки офіційно ніхто ніхто не пропонував перемовини:
“Росія казала неодноразово, що для неї неприйнятно завершення війни по лінії фронту. І Путін, і Пєсков заявляли, що у них є цілі так званої “СВО”, яких вони прагнуть досягти. Тобто нашої капітуляції. А вкиди про те, що завтра хтось домовиться про заморозку війни – це інформаційна кампанія проти самої України”, – сказав експерт у коментарі Інформатору.
Гроші та люди – де брати ресурс, якого не вистачає
Невирішеними залишаються й інші питання стосовно внутрішнього плану. Наприклад, у короткостроковій перспективі (до кінця 2024 року) ним пропонується виробити 30 тисяч далекобійних дронів. А як щодо іншої зброї у найближчі терміни? Про це відповіді поки немає.
Як і незрозуміло, де влада збирається брати людей. Пропонується зберегти мобілізаційний вік і змінити підходи в армії, але велика кількість військовозобов’язаних українців цю ж мобілізацію ігнорують. Їхнє залучення до суспільного життя країни може бути проблемним, оскільки суспільство розуміє, що ризик нового нападу Росії залишиться. І все може повторитися знову.
І, власне, питання грошей – за чий рахунок банкет? Зайвих грошей на це в країні немає. Ось, що це про це думає політолог Ігор Рейтерович.
“Нам треба почекати грудня, коли цей план презентують детальніше, тоді і стане зрозуміло, звідки ці гроші можуть узятися. Може бути за рахунок внутрішніх резервів, розвитку економіки, можливо, за рахунок зовнішніх запозичень. Наразі це не головне питання”, – підкреслив експерт під час спілкування з Інформатором.
Піар влади чи вимушена комунакація з суспільством – навіщо взагалі новий план?
“Це дійсно піар влади, але чому у 2022-2023 роках не було ніяких планів? Тому що все було гаразд, а зараз виникли проблеми. Цей план – це реагування Зеленського і його Офісу на критику після презентації Плану перемоги. У широкої публіки були тоді захмарні очікування і влада це почула”, – розповів Інформатору політолог Володимир Фесенко.
А Петро Олещук зауважує, що будь-яка спроба комунікації влади з суспільством – це і є державний піар (PR з англ. – зв’язки із громадськістю – ред.). Але це не варто сприймати, як пропаганду.
“Це спроба пояснити дезорієнтованому суспільству, чого чекати, які кроки будуть здійснюватися, що буде виправлено”, – зазначив політолог.
Ігор Рейтерович вважає, що крім дороговказу самим українцям новий план теж націлений на західних партнерів:
“З одного боку цей план навіть схожий на передвиборчу програму (примітно, що Зеленський під час презентації заявив, що у воєнний час виборів не буде – ред.), це може бути спроба підживити нашу систему влади. З іншого – це сигнал партнерам, що Україна буде боротися навіть, якщо допомоги не буде”, – додав політолог Рейтерович у коментарі Інформатору.
Над Планом стійкості ще працюватимуть
Під час презентації у Верховній Раді Володимир Зеленський заявив, що План стійкості буде деталізований за участі громадянського суспільства, бізнесу, культурного середовища та експертів. На думку Володимира Фесенка, діалог з ними має бути наступним кроком влади.
“У громадянського суспільство вже є свої плани перемоги, там багато доречного, що влада може взяти до уваги. Потрібна дискусія по окремих напрямах. Я вважаю, що можна додати ще один пункт – боротьбу з корупцією і сформувати його зміст, що потрібно для цього зробити. В українців на це є неабиякий запит”, – підсумував експерт у спілкуванні з Інформатором.
