Російська армія поступово втрачає шанси на перемогу у конфлікті з Україною. Дипломатичні зусилля не надають Кремлю реального виходу з ситуації. Навіть атаки на критичну інфраструктуру України не здатні змінити стратегічний баланс сил або забезпечити Росії вирішальний успіх у війні.
За даними видання The Economist, сподівання Кремля на значні військові успіхи виявляються все менш реалістичними. Хоча існували очікування, що переговори можуть здати певні поступки з боку Києва, насправді дипломатичні зусилля майже не призводять до результатів, що змінюють ситуацію на користь Росії.
За оцінками аналітиків, темпи просування російських військ залишаються надзвичайно низькими. Протягом кількох років бойових дій на Донеччині їхнє просування вимірюється лише десятками кілометрів, що різко контрастує з результатами армій у великих війнах минулого.
Ситуацію ускладнюють структурні проблеми всередині Росії. Серед ключових факторів — нестача підготовленого особового складу, низький моральний дух військових та часті випадки дезертирства, що знижує ефективність бойових дій.
Додатковими обмеженнями стають труднощі з комунікацією та логістикою. Відсутність доступу до специфічних засобів зв’язку та технологій ускладнює координацію підрозділів та постачання, що негативно впливає на здатність армії проводити бойові операції.
Крім того, економічна ситуація в Росії погіршується. Зростає боргове навантаження, доходи бюджету зменшуються, а перерозподіл ресурсів стає дедалі складнішим. Окремим викликом є інтеграція військових, які повертаються з фронту, в національну економіку.
Експерти вказують, що російська влада все більше покладається на фінансові стимули для залучення нових військовослужбовців. Однак недостатня підтримка ветеранів та проблеми з компенсаціями родинам загиблих підвищують витрати на набори та ускладнюють мобілізаційні процедури.
Поєднання військових труднощів, економічних викликів і внутрішніх проблем формує системну кризу, що підриває стратегічні амбіції керівництва Росії. Аналітики вважають, що навіть успішні дипломатичні зусилля не здатні усунути основні проблеми, з якими стикається Кремль як на фронті, так і в країні.
Мирні переговори в Женеві: актуальна інформація
17 і 18 лютого в Женеві відбувався третій раунд тристоронніх переговорів щодо завершення конфлікту в Україні. Секретар РНБО Рустем Умєров зазначив, що робота проходила інтенсивно та зосереджено на конкретних механізмах безпеки.
Керівник російської делегації Володимир Мединський підтвердив, що фінальна сесія тривала близько двох годин. Наголосив, що діалог був непростим, але сторони зберегли робочий ритм і планують наступні зустрічі в найближчому майбутньому.
Президент Володимир Зеленський також прокоментував підсумки другого дня тристоронніх переговорів між Україною, США та РФ, які завершилися 18 лютого у Женеві. За його словами, найбільш продуктивним виявився військовий трек, де представники всіх сторін продемонстрували готовність до практичних рішень. Але політичний блок переговорів залишається складним через значні розбіжності щодо статусу територій та енергетичної безпеки.
Рустем Умєров провів окрему двосторонню зустріч із представником РФ Володимиром Мединським у Женеві відразу після формального завершення саміту 18 лютого 2026 року. Переговори тривали понад дві години за зачиненими дверима для обговорення ключових аспектів мирного врегулювання. На зустрічі не були присутні представники США.
Керівник російської делегації Володимир Мединський у Женеві підсумував результати третього раунду переговорів з Україною, знову звернувшись до “уроків історії”. Попри повідомлення західних ЗМІ про те, що саме через його деструктивну позицію політична частина діалогу зайшла у глухий кут, російський посадовець обмежився жартами про Хрещення Русі та анонсував наступну зустріч “найближчим часом”.
