Депутатка Мар’яна Безугла, яка славиться своїми контроверсійними публікаціями в соціальних мережах, оголосила про наявність у неї синдрому Аспергера. Вона зазначила, що деякі колеги в парламенті, які знали про її стан, намагалися використати цю інформацію проти неї. Безугла підкреслила, що її спосіб мислення дійсно відрізняється від загально прийнятих норм.
Народна депутатка підтвердила свій діагноз у коментарі до поста медіа-директорки VoxUkraine Олени Шкарпової, яка повідомила про синдром Аспергера Безуглої.
“Я ознайомилася з коментарями до свого посту про Мар’яну Безуглу. З’ясувалося, що вона має синдром Аспергера”, – писала Олена Шкарпова.
Безугла пояснила у своєму коментарі, що сприймає навколишній світ через структури та алгоритми, працює на основі логіки, а факти та спостереження для неї — це дані, які формують висновки. Ці результати в значній мірі залежать від змінних, що вона враховує під час аналізу.
“Наше мислення (у людей із таким діагнозом – ред.) справді інакше. Я сприймаю структури, алгоритми, верифікацію. Факти, які я сприймаю, накладаються один на одного в єдину базу даних, подібно до комп’ютера, і виводять результат, що складається з усіх, на мою думку, проектованих змінних. Я відчуваю емоції, але інакше. Найчастіше це результат свідомої соціалізації. Я маю високий поріг страху і подібні характеристики. Мені також важко брехати; насправді, я не обманюю, але можу помилитися в судженнях.
Розуміючи свою особливість, я зробила її своєю сильною стороною, використавши як інструмент для реалізації власних цілей, зосередившись на довгостроковій роботі на благо держави, з огляду на війну, що розпочалася у 2014 році,” – зазначила нардепка.
Що таке синдром Аспергера
Сyndrom, про який йдеться, відноситься до розладів аутистичного спектра. Його ключовими ознаками є труднощі в соціальній взаємодії, специфічне сприйняття інформації, увага до деталізації та схильність до системного мислення.
Особи з таким діагнозом зазвичай мають нормальний або підвищений рівень інтелекту, не страждають на мовленнєві розлади, хоча їм може бути важко розрізняти емоції оточуючих або відповідно реагувати на соціальні норми. У сучасній медицині все частіше використовують термін «аутизм без порушень інтелекту» або «високофункціональний аутизм», щоб точніше відобразити особливості таких людей.
