Трамп 6 травня заявив, що зниження цін на нафту буде болючою мірою проти Путіна і пришвидшить мирну угоду. Інформатор проаналізував дії РФ, щоб підтвердити – тут є закономірність. Проте чи мав рацію президент США – відкрите питання.
“Зараз, коли ціни на нафту впали, ми маємо гарний момент для домовленостей. Росія хоче домовитися, Україна хоче домовитися. Якби я не був президентом — ніхто б нічого не домовлявся”, – сказав Трамп.
Не всім зрозуміло, що Трамп мав на увазі. Щоб проілюструвати ситуацію, аналітики навіть навели графік коливань цін на нафту в останні 10 років.
З нього добре видно, що Росія починає агресивні дії, коли ціни нафти на максимумі. У 2014 році, коли протягом декількох років ціна марки Brent була вища за 100 доларів (на 1.1.2014 складала 106,745 доларів за барель), Путін анексував Крим та розпочав війну на Донбасі.
То був історичний максимум цін на нафту. Ані раніше, ані після 2014 року таких цін не було ніколи.
Так саме велику війну в Україні він розпочав на тлі зростання цін на нафту. Після початку військових дій нафта знов майже досягла історичного максимуму.
Проте як після 2014, так і після 2022 року ціни на нафту почали знижуватися. Причиною у тому числі були дії Росії. Зокрема, впливали економічні санкції.
І, до речі, це не обмежується лише десятими роками. Інформатор склав графік з початку 1970. Результати ті самі.
Приклад: напад СРСР на Афганістан відбувся на тлі зростання цін на нафту у 1979 році. Наслідком того нападу було стрімке падіння, що частково стало причиною розвалу СРСР у 1991.
Напад на Грузію був спланований у 2008 році – і знов йому передувало значне зростання ціни нафти. Проте одразу із нападом вона почала швидко втрачати ціну: станом на 1 січня 2008 був зафіксований попередній максимум у 102,64 дол за барель. Вже 1 січня 2009 нафта коштувала лише 67,26 дол.
Особливостю нападу РФ на Грузію було те, що Путін певно не був готовий до захопленя територій та тривалих бойових дій. Російська пропаганда намалювала картинку, в якій вона лише захистила права нацменшин в Грузії – абхазців та осетинів. Конфлікт був короткочасний, завершився він без відчутних для РФ наслідків.
Тому саме з цього моменту почалося тривале зростання цін на нафту. Нібито світова спільнота дала Путіну сигнал – продовждуй, тобі нічого не вдіють.
Проте після анексії Криму Росія відчула тиск санкцій, як і світову конʼюнктуру палива. Ціни на нафту почали знижуватися (46,79 дол у 2016), пандемія коронавірусу ще більше погіршила стан справ (42,795 дол у 2020).
У 2020 році почався зворотній процес, тож на початку 2022 ціна сягнула 96,7 дол за барель – уперше з 2014. Саме тоді Путін почав готуватися до війни з Україною.
Вважається, що критично болісним для РФ є зниження ціни до 60 дол за барель. Ціну у 40 дол та нижче в РФ вважають катастрофою.
Зараз ціна нафти балансує на рівні 60 дол та має тенденцію до подальшого зниження. На думку Трампа це має спонукати Путіна до укладання угоди про мир. На тлі новин про мирну угоду без будь-якого сумніву нафта почне зростати.
