17 грудня партія “Слуга народу” провела з’їзд, на якому було обрано нового голову. Цю посаду зайняв перший віцеспікер парламенту Олександр Корнієнко.
Про це повідомив лідер фракції СН у Раді Давид Арахамія у Telegram. Корнієнко замінить Олену Шуляк, яка очолювала політсилу на протязі двох термінів.
Олександр Корнієнко вже обіймав позицію голови “Слуги народу”. Олену Шуляк обрали на цю посаду у листопаді 2021 року, коли Корнієнко став першим віцеспікером Верховної Ради.
Чому був обраний Корнієнко
На обрання Олександра Корнієнка главою президентської партії “Слуга народу” депутати натякали раніше. Народний депутат “ЄС” Олексій Гончаренко вважає, що це призначення свідчить про те, що СН готується до виборчого процесу.
“Корнієнко до початку своїх депутатських обов’язків займався політичними технологіями та виборами. Його призначення головою партії говорить про активну підготовку до виборів,” – зауважив нардеп у соцмережах.
Окрім того, нещодавно стало відомо, що в профільному комітеті Верховної Ради створюється спеціальна робоча група, яка займатиметься розробкою законопроєкту про можливість проведення виборів під час війни, і очолить цю групу саме Корнієнко.
Мар’яна Безугла пов’язує повернення Корнієнка до партії зі звільненням Андрія Єрмака з Офісу президента, стверджуючи, що між ними був конфлікт.
“Єрмак та Корнієнко мали конфлікт. Він свого часу «накрутив» Зеленського, і Корнієнка зняли з посади голови партії «Слуга народу». Після звільнення Єрмака, Корнієнка повернули. Чи допоможе це партії, яка під керівництвом Корнієнка принаймні залишалася на плаву? Не впевнений. Але це принаймні позитивні новини про справедливість,” – написала депутатка.
Вибори в Україні
Обговорення виборів в Україні активно триває як всередині країни, так і за її межами. Президент США Дональд Трамп неодноразово підкреслював, що війна не є підставою для тривалого відтермінування виборів, вказуючи на право українського народу на вибір.
Питання виборів безпосередньо стосується безпеки. Олександр Корнієнко зазначав, що чинне законодавство забороняє проведення виборів під час воєнного стану, а постійні ракетні удари та атаки дронів створюють великі ризики для організації голосування.
Проте в Офісі президента обговорюють можливі варіанти проведення виборів. Нещодавно відбулася робоча зустріч, після якої розпочато підготовку спеціального законопроєкту. Його мета — мінімізувати безпекові ризики та врегулювати технічні аспекти можливого голосування. Серед обговорюваних пропозицій — багатоденне голосування, при якому весь виборчий процес має бути завершений протягом 60 днів.
