Народний депутат Ярослав Железняк висловив думку, що після ймовірної відставки міністра юстиції Германа Галущенка та міністерки енергетики Світлани Гринчук, наступним під загрозою може опинитися Філіп Пронін, який наразі є головою Державної служби фінансового моніторингу. За словами Железняка, Пронін став “наступним кандидатом” через потенційні зв’язки з корупційними схемами, що стосуються будівництва фортифікацій.
На думку Железняка, багато хто не чекатиме пасивно. Вже точаться розмови щодо можливих змін на цій посаді. Пронін обіймає посаду голови Держслужби фінансового моніторингу з кінця 2024 року.
Відомо, що НАБУ проводить розслідування, пов’язане з можливим привласненням 200 млн грн під час будівництва фортифікаційних споруд з жовтня. Співробітники НАБУ вже провели обшуки у посадових осіб Полтавської обласної військової адміністрації, Державної служби фінансового моніторингу та у кількох підрядників у зв’язку з підозрами у розкраданні цих коштів. Зазначимо, що Пронін до призначення на свою нинішню посаду був головою Полтавської ОВА, під час яких регіон отримав фінансування на спорудження фортифікацій, які наразі викликають запитання.
На засіданні Ради 4 вересня 2025 року Пронін спростував усі звинувачення, зазначивши, що ситуація з фортифікаціями є вдовільною, та стверджуючи, що ціни на роботи були “вогненно” високі, мовляв, “хто будував, той знає”.
Железняк у це час оприлюднив результат розслідування, в якому чиновників Полтавської ОВА звинувачували у присвоєнні значної частини з майже 400 млн грн, виділених на фортифікації в Донецькій області. На той момент Полтавську ОВА очолював Філіп Пронін.
У розслідуванні, що посилалися на думки військових експертів, зазначалося, що створені фортифікації більше нагадують інсталяцію з палок. Железняк висловив обурення, як відповідальні за ці роботи, замість кримінальної відповідальності, отримали підтримку кримінальних органів та нові посади у владних структурах.
“Але була і явка з повинною. Сказав: “я особисто контролював будівництво фортифікацій”, – повідомляв Железняк.
Железняк також наголосив на тому, що обшуки НАБУ охопили працівників Фінмоніторингу, в тому числі підлеглих Проніна.
Звинувачення в саботажі НАБУ
На засіданні Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради у листопаді Пронін визнав, що його служба ігнорувала частину запитів НАБУ. Він пояснив це наявністю “недостатніх підстав” для відповіді.
У лютому 2025 року Пронін брав участь у засіданні Ради нацбезпеки й оборони, де розглядалися санкції щодо осіб, які “підривають фінансову безпеку України”. Відомо, що він ініціював санкції проти п’ятого президента України Петра Порошенка на засіданні РНБО.
“Надзвичайно важливою є фінансова чистота і фактори, що на неї впливають. Системні проблеми, які роками тривали, нарешті можуть бути зупинені. Наразі фінансові потоки перевіряються на всіх рівнях” – зазначив Філіп Пронін.
Фінмоніторинг vs розслідування “Мідас”
Як зазначав Пронін, у 2025 році Держфінмоніторинг суттєво збільшив обсяги матеріалів, переданих правоохоронцям – до 230 млрд грн протягом 10 місяців, але при цьому по “справі Мідас” (пов’язаній з енергетичними корупційними схемами) серйозних підозрілих транзакцій не виявлено. Загалом, Проніна не сприймають позитивно, подібно до Гетманцева. Проте Гетманцев зараз значною мірою усунутий від справ, тоді як Пронін залишається активним.
Слід зауважити, що Пронін не просто чиновник, а керівник служби, яка виконує ключову роль в ідентифікації фінансових правопорушень. Якщо дійсно буде ініційовано його звільнення, це стане серйозним політичним сигналом – підтвердженням боротьби з корупцією не тільки на рівні міністерств, а й в сфері фінансової діяльності. Для Железняка це може бути можливістю збільшити тиск на осіб, які, на його думку, причетні до корупційних схем.
