Українська влада тривалий час заявляла, що не поступиться росіянам жодним сантиметром окупованих територій у жодній мирній угоді. Зараз, коли Україна розглядає пришвидшений графік переговорів, який просуває обраний президент Дональд Трамп, у Києві більше наголошують на гарантіях безпеки. Питання лінії розмежування відійшло на другий план.
Про те, що у Києві міркують над пришвидшеними переговорами з РФ, повідомило видання The New York Times. Високопоставлений український чиновник, який говорив на умовах анонімності через чутливість переговорів, висловився більш прямо: “Питання територій надзвичайно важливе, але воно все ж таки другорядне”, — сказав чиновник. “Перше питання — це гарантії безпеки”.
Як пише видання, Україна визначає свої кордони згідно з Декларацією про незалежність 1991 року. Росія з того часу встановила контроль приблизно над 20% української території, але Київ не має наміру офіційно відмовлятися від жодної ділянки, окупованої РФ, сказав голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки та розвідки Роман Костенко.
“Здається, саме такого підходу дотримується Україна, щоб обґрунтувати можливі угоди, за якими Росія могла б зберегти контроль над українською землею. У жовтні, говорячи про припинення вогню, президент Володимир Зеленський зазначив: “Усі розуміють, що яким би шляхом ми не пішли, юридично ніхто не визнає окуповані території частиною інших країн”, — йдеться у статті.
Скепсис щодо російської відданості мирним домовленостям глибоко вкорінений в Україні, яка мала гіркий досвід перемир’я у 2014 та 2015 роках після сутичок із силами, підтримуваними Росією, вздовж східного кордону. Ці перемир’я не змогли запобігти подальшим боям, які тліли протягом років до повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році.
Чиновники у Києві прагнуть членства в НАТО як гарантії відновлення атак з боку Росії. Західні посадовці підтримують бажання України приєднатися до НАТО, але не передбачають прискореного графіка.
Чиновники в Києві також зазначили, що потужний арсенал звичайної зброї, яку мають надати західні партнери, дозволить Україні швидко відповісти, стримуючи відновлення бойових дій.
Гарантії безпеки, а не територіальні питання, ймовірно, стануть найскладнішим аспектом будь-якої мирної угоди. Коли Україна та Росія проводили мирні переговори у 2022 році, Росія зрештою відмовилася від запропонованого угодою критичного пункту: механізму, за яким інші країни зобов’язані будуть захищати Україну у випадку нового нападу.
Росія давно заявляє, що вступ України до НАТО для неї неприйнятний, вважаючи такий крок фактором, що зірве будь-яку угоду про припинення вогню, а також вказує на своє бажання зберегти контроль над захопленими територіями в Україні.
Обговорення можливого врегулювання посилилося після перемоги на виборах минулого тижня Дональда Трампа, який пообіцяв добиватися негайних переговорів. Це відхилення від давньої позиції адміністрації Байдена, що терміни та умови будь-якого врегулювання повинна визначати Україна. Трамп відкрито скептично ставиться до продовження американської допомоги Україні й заявляв, що може закінчити війну за один день, хоча не уточнив як.
Президент Росії Володимир Путін неодноразово намагався зобразити Україну як непоступливу сторону в мирних переговорах, натякаючи на умови врегулювання, вигідні лише для нього. Українські та західні посадовці сприймають його позицію як вимогу капітуляції.
Нагальною проблемою для будь-якого припинення вогню на фронті є українська окупація частин Курської області на південному заході Росії, яку українські війська захопили ще у серпні. Київ розглядає цю територію як потенційний козир під час переговорів, але в Москві вихід України вважають передумовою для початку обговорень. Американські посадовці повідомляють, що близько 50 000 російських і північнокорейських військових зосередилися в Курській області, готуючись до контрнаступу, щоб витіснити Україну з російської території.
Якщо Україну буде витіснено з Курської області, Росія може погодитися на припинення вогню на лінії фронту до весни наступного року, заявив у понеділок в інтерв’ю Костянтин Затулін, депутат від партії Путіна.
“Усе базуватиметься на фактах”, — сказав він. “Усе, що ми маємо, належить нам; усе, що має Україна, належить Україні”.
Високопосадовий український чиновник зазначив, що Київ прагнутиме гарантувати, щоб будь-яка лінія припинення вогню не завадила економічному відновленню країни після війн, приміром, залишаючи промислові зони достатньо захищеними для інвестицій. Ширина демілітаризованої зони — буферної території між двома арміями — також стане важливим фактором, додали посадовці.
У колі Дональда Трампа існують конкуруючі групи, які висловлюють різні погляди щодо України. Позиція, яку озвучив обраний віцепрезидент США Джей Ді Венс, значною мірою узгоджується з кремлівськими наративами. Його колишній держсекретар Майк Помпео, навпаки, виступав за більш активну військову підтримку України, ніж та, яку готова надати адміністрація Байдена.
Можливо, найбільш детальна підказка щодо поглядів Трампа прозвучала в його інтерв’ю Fox News у липні.
“Я б сказав Зеленському: досить — вам потрібно укладати угоду”, — сказав Трамп про президента Володимира Зеленського. “Я б сказав Путіну: якщо не укладеш угоду, ми дамо йому більше”.
Трамп і Зеленський розмовляли минулого тижня, але жодна зі сторін не оприлюднила деталей розмови. Зеленський закликає США та європейські країни підтримати те, що він називає стратегією “мир через силу”, яка посилить українську армію та потенційно покращить її позиції на полі бою перед початком переговорів.
Однак план України є лише одним із кількох підходів, включно з пропозиціями Китаю та Бразилії, а також Туреччини, яка розглядає питання безпеки судноплавства в Чорному морі, але може розширити свою ініціативу на інші питання.
Зараз Україна втрачає території майже з тією ж швидкістю, як і в перші дні вторгнення. Росія відшліфувала ефективну, хоча й затратну тактику просування за допомогою дрібних піхотних атак, обмінюючи персонал на територію. Через нестачу солдатів Україна змушена перекидати війська між гарячими точками на фронті, щоб не допустити прориву ліній.
У власному плані, названому “Формула миру”, який загалом вважається відправною точкою для переговорів, Україна висунула 10 вимог, зокрема повне виведення військ, притягнення до відповідальності за воєнні злочини та виплату репарацій. На саміті в червні, де Росія була відсутня, ці вимоги не розглядалися.
Проте близько 80 країн підтримали три інші пункти українського плану: обмін військовополоненими та звільнення цивільних заручників, які утримуються Росією; захист ядерних об’єктів, таких як окупована Запорізька АЕС; і гарантування вільного комерційного судноплавства в Чорному морі.
Відтоді Зеленський пом’якшив позицію України, направивши міністра закордонних справ до Китаю для підтримки китайської ролі в переговорах і заявивши, що Росія може бути запрошена на майбутній раунд переговорів щодо “Формули миру”.
Серед українців зростає підтримка ідеї поступитися територіями заради миру. За результатами опитування Київського міжнародного інституту соціології в жовтні, 32% українців готові підтримати таку угоду, що більше порівняно з 19% минулого року.
Проте укласти вигідну угоду для України за умов наступу Росії буде надзвичайно складно, вважає Андрій Загороднюк, колишній міністр оборони України. Російські переговорники навряд чи погодяться лише на ті території, які вже контролює їхня армія.
“Той, хто має перевагу, диктує умови”, — сказав він. “Це справедливо і для урядів, і для бізнесу”.
Путін все частіше згадує про компроміси
Росія нібито прагне до врегулювання конфлікту проти України й нібито готова шукати та йти на розумні компроміси. При цьому жодні розмінні формати та переговори з Києвом зараз не відбуваються. Москва диктує, що підсумок будь-яких перемовин має бути вигідним саме РФ.
Російський правитель на саміті БРІКС повідомив, що нібито отримував від України таємну пропозицію щодо перемовин між країнами. Нібито цю пропозицію передавали росіянам представники Туреччини. Лідер Кремля запевняв, що він нібито одразу на неї пристав, але український президент Володимир Зеленський відмовився від пропозиції миру вже наступного дня. При цьому Путін додав, що План перемоги Зеленського нібито перекреслює всі шляхи, які ведуть до миру.
