З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Київ опинився в надзвичайно складній ситуації: країна, яка раніше дотримувалась своїх гуманітарних зобов’язань, зустріла агресора, що не визнає жодних норм. Росія не є учасницею Оттавської конвенції, яка забороняє використання протипіхотних мін, і систематично застосовує їх проти українських військових та цивільних громадян. У відповідь на зростаючу загрозу, Україна вирішила призупинити виконання зобов’язань за цим договором. Вирішується питання виживання.
Про це зазначено в офіційній заяві Міністерства закордонних справ України. У МЗС повідомили, що Росія активно використовує протипіхотні міни проти України з 2014 року, а з 2022 року цей тип зброї надає окупаційним силам “асиметричну перевагу”.
“Наголошуємо, що на момент підписання та ратифікації нашою державою Оттавської конвенції такі обставини не існували і не могли бути враховані. Отже, Україна опинилася в несправедливій і нерівноправній ситуації, що обмежує її право на самооборону відповідно до статті 51 Статуту ООН”, – зазначено у повідомленні.
У відомстві також нагадали, що не лише Україна вийшла з Оттавської конвенції — раніше подібний крок зробили й інші європейські держави, які стикнулися з реальними загрозами. Метою таких рішень є захист власної території та громадян від безжальної агресії.
“Враховуючи абсолютний пріоритет оборони нашої держави від жорстокої російської агресії, наших територій від окупації, а людей – від страшних злочинів Росії, Україна ухвалила важливе, хоча й складне політичне рішення про призупинення виконання неактуальних зобов’язань за Оттавською конвенцією. Цей крок є необхідним та адекватним рівню загроз, оскільки йдеться про виживання та збереження України як суверенної, незалежної та вільної країни”, – підсумували в МЗС.
Вихід України з Оттавської конвенції
Україна ухвалила рішення вийти з Оттавської конвенції — міжнародного договору, що забороняє виробництво, зберігання, передачу та використання протипіхотних мін через їхню великий ризик для цивільного населення. Президент підписав указ, на основі якого вводиться в дію відповідне рішення РНБО.
Наступним кроком стане розгляд цього питання у Верховній Раді. Раніше подібне рішення ухвалили п’ять країн-членів НАТО.
