У Сенаті США оголосили про намір зареєструвати законопроєкт, який передбачає введення санкцій проти високопосадовців угорського уряду. Підґрунтям для ініціативи називають блокування Угорщиною надання кредиту для України. З документа видно, що основна мета — наближені до проросійського прем’єра Віктора Орбана, а не сам прем’єр напряму.
Financial Times повідомляє, що ініціатива має двопартійну підтримку: співініціаторами виступили сенаторка-демократ Джин Шахін і республіканець Том Тілліс. Законопроєкт під робочою назвою “Блокування Путіна” може бути внесений на розгляд вже цього тижня.
Якщо документ отримає ухвалення, він зобов’яже президента США Дональда Трампа, незважаючи на його опір, запровадити санкції проти угорських посадовців, які причетні до закупівель російської нафти та газу і до блокування допомоги для України.
Видання звертає увагу на цікавий нюанс: у тексті законопроєкту Орбана безпосередньо не названо об’єктом санкцій. Джерело в Сенаті уточнило, що адміністрації президента буде делеговано повноваження вирішувати, які угорські чиновники дійсно причетні до саботажу підтримки України та до придбання енергоносіїв у Росії.
“Цей законопроєкт притягує до відповідальності високопоставлених угорських посадовців і водночас дає Угорщині зрозумілий шлях відновлення відносин із союзниками: припинити залежність від російських енергоносіїв і перестати перешкоджати підтримці України”, — пояснив Тілліс.
Шахін у свою чергу різко розкритикувала як політику Орбана, так і намір віцепрезидента США Джей Ді Венса відвідати Угорщину напередодні парламентських виборів, на яких Орбан уперше за багато років ризикує програти.
“Неймовірно, що віцепрезидент Венс, за повідомленнями, планує поїздку до Угорщини, щоб публічно підтримати корумпований уряд, який продовжує фінансувати російську військову машину”, — зазначила Шахін, додавши, що Орбан і його поплічники, які сприяють Росії, не повинні уникнути відповідальності.
Орбан догрався?
Ще 11 лютого 2026 року Європарламент ухвалив рішення про виділення Україні кредиту в розмірі €90 млрд для посилення обороноздатності та стабілізації державних інституцій. 24 лютого президентка ЄП Роберта Мецола офіційно підписала документ про надання цих коштів на 2026–2027 роки як альтернативу використанню заморожених російських активів. Проте фактичні виплати, заплановані на початок весни, залишаються заблокованими через позицію Угорщини.
Незважаючи на опір Будапешта, керівництво ЄС 20 березня запевнило, що Україна отримає допомогу “тим чи іншим способом”. Урсула фон дер Ляєн і Антоніу Кошта публічно звинуватили Орбана в порушенні слова та в спробах шантажу.
Причина такої жорсткої реакції — рішення Орбана заблокувати виділення кредиту Україні в €90 млрд, хоча в грудні він уже висловлював згоду. Для Євросоюзу цей крок став “червоною лінією”, після якої Брюссель не готовий миритися з подібними діями. Орбан може зіткнутися з серйозними наслідками.
Проблеми для угорського лідера вже розпочалися. Європейська комісія 25 лютого у Брюсселі призупинила розгляд заявки Угорщини на участь у програмі SAFE. Це рішення ухвалили через фінансовий тиск Будапешта в контексті багатомільярдної підтримки для Києва, і внаслідок цього країну виключили зі списку 18 держав, чиї плани модернізації армії вже були офіційно схвалені.
