В Україні планують посилити контроль за використанням державної мови в інтернеті. Це може торкнутися контенту українців у YouTube і TikTok. Ці месенджери першими зіштовхнуться із законодавчими змінами.
Про це заявив мовний омбудсмен Тарас Кремінь у коментарі для “Новини.Live”. Він наголосив, що впровадження таких заходів є важливим етапом на шляху інтеграції України до Європейського Союзу. Наразі українська влада розглядає можливість посилення законодавчого регулювання щодо використання української мови в мережі та таких популярних платформах, як YouTube та TikTok.
“Ми можемо посилити відповідальність за порушення мовного закону. І це є компетенція народних депутатів України – внести зміни до кодексу України про адміністративні правопорушення”, – зауважив він.
Як член європейської федерації національних мовних інституцій, Кремінь зазначив, що всі ці організації в ЄС активно захищають своє мовне середовище, зокрема в інтернеті. Адже це не лише про мову, а й про доступ до інформації та послуг.
“Але в той же час повинна у нас відбуватися постійно діюча і повноцінна роз’яснювальна робота, ефективна проукраїнська пропаганда. В тому числі в соціальних мережах. Це створення додаткового продукту. На виконання цього є в Україні державна мовна програма, але допоки не буде реального фінансування окремих інституцій з виготовленням фільмів, друком книжок, проведенням відповідної роботи, у нас буде доволі повільно проходити процес переходу на українську мову”, – зазначив він.
За словами омбудсмена, в умовах війни громадянам потрібен доступ до об’єктивної інформації про ситуацію на фронті, функціонування критичної інфраструктури, соціальні послуги та інші важливі аспекти життя. Також Кремінь підкреслив, що випадки недотримання мовного закону трапляються серед спортсменів, депутатів, чиновників і працівників сфери обслуговування.
В Україні сповільнився процес українізації
Раніше Кремінь заявляв, що Україні слід перейти від “м’якої українізації” до більш рішучої “наступальної” стратегії. Він наголошував, що в Україні сповільнився процес українізації. Зокрема це стосується дітей. Вони стали рідше використовувати українську мову у школах, вдома та в соціальних месенджерах.
Мовний омбудсмен шукає способи, як змусити двомовних дітей повністю перейти на українську мову. Він впевнений, що фактична двомовність дітей та їхніх батьків може спровокувати шизофренію. Та скаржиться, що кількість учнів, які вважають українську рідною, знизилася порівняно із 2023 роком.
