Кабінет міністрів України 24 грудня схвалив законопроєкт, що передбачає зміни до деяких законів. Зокрема, йдеться про оновлення офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов. Згідно з документом, російська та білоруська мови можуть бути виключені з переліку, що включає інші регіональні та міноритарні мови.
Про це повідомив Тарас Мельничук, представник уряду у Верховній Раді. Згідно з новими пропозиціями, у документі замінюються слова “Європейська хартія регіональних мов та мов меншин” на “Європейська хартія регіональних або міноритарних мов”. Також планується оновити перелік мов, що підлягають спеціальному захисту в Україні згідно з хартією.
“[Цим законопроєктом] передбачено, що в Україні положення хартії будуть застосовуватися до таких мов: болгарська, гагаузька, кримськотатарська, новогрецька, німецька, польська, румунська, словацька, угорська, чеська та іврит”, – пояснив Мельничук.
Якщо законопроєкт буде ухвалено, з цього списку будуть виключені російська та білоруська мови, які були включені після ратифікації хартії в Україні у 2003 році. Тепер цей проєкт розглядатиме Верховна Рада.
Нагадаємо, Європейська хартія регіональних мов та мов меншин, прийнята Радою Європи у 1992 році, є міжнародною угодою, що зобов’язує держави забезпечувати захист національних та етнічних меншин. Водночас існують думки про необхідність збалансувати захист мов меншин з утвердженням української мови як державної.
Новий євроінтеграційний закон про нацменшини
У вересні 2023 року у Верховній Раді України проголосували за законопроєкт № 9610, який вносить зміни до ЗУ “Про національні меншини (спільноти) України”. Зокрема, в Україні по-новому визначатимуть саме поняття “нацменшина” та порядок визначення населених пунктів, у яких більшість людей – представники того чи іншого етносу. Закон також регулює використання мов нацменшин.
У червні 2023 року Венеційська Комісія (Європейська Комісія “За демократію через право”) оприлюднила своє заключення щодо Закону України “Про національні меншини (спільноти) України” № 2827-IX від 13 грудня 2022 року. У документі були виявлені певні зауваження, зокрема, комісія рекомендувала привести окремі положення цього закону у відповідність до трьох важливих міжнародних актів: Європейської конвенції з прав людини 1950 року, Рамкової конвенції про захист національних меншин 1995 року, а також Європейської хартії регіональних мов або мов меншин 1992 року. Це призвело до появи законопроєкту №9610, що мав усунути всі зазначені недоліки.
Зокрема, було виключено слово “традиційно” з першого абзацу статті 1, що дозволило чітко визначити, що права національних меншин поширюються на всіх осіб, які належать до цих груп, незалежно від тривалості їхнього перебування в Україні.
Окрім цього, статтю 3 доповнили новими вимогами, які зобов’язують державу вживати заходів для забезпечення справжньої рівності національних меншин з етнічною більшістю в різних сферах: економічній, соціальній, політичній та культурній. Зміни до статті 5 дозволяють обмежувати права національних меншин лише за умов національної безпеки, територіальної цілісності та громадського порядку.
Зміни в статті 10 дозволяють проводити публічні заходи мовами національних меншин, а також регулюють їх використання в медіа та при наданні екстреної допомоги. Водночас питання навчання рідною мовою тепер регулюються статтями 11 і 13.
