Верховна Рада 18 грудня не змогла ухвалити постанову про виключення Юрія Бойка з Комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій. Для позитивного рішення забракло 9 голосів. Попри це, у фракції “Слуга Народу” обіцяють повторно винести це питання на голосування найближчим часом.
За інформацією нардепа Ярослава Железняка, завтра, 19 грудня, постанову про вилучення Бойко з Комітету ще раз виставлять на голосування. Тим часом голова фракції Давид Арахамія відзначив, що ініціатором постанови був їхній колега зі “Слуги Народу” Олександр Аліксійчук. За його словами, документ намагалися ухвалити якнайшвидше, але деякі депутати, які раніше найбільше критикували ситуацію, не підтримали рішення.
“Для позитивного рішення не вистачило 9 голосів. За дивним збігом обставин не голосували якраз ті, хто найдужче кричали про “зраду”, – написав Арахамія.
Він також оголосив деталі того, як голосували фракції та групи:
- “Слуга Народу” – 166 голосів (71,2% фракції);
- “Європейська Солідарність” – 17 голосів (62,9% фракції, Петро Порошенко був “відсутній”);
- “Батьківщина” – 7 голосів (29,1%, Юлія Тимошенко також була “відсутня”);
- “Голос” – 12 голосів (60% фракції);
- “За майбутнє” – 4 голоси (23,5%);
- “Довіра” – 4 голоси (21%);
- “Платформа за життя і мир” – 0 голосів;
- “Відновлення України” – 0 голосів;
- Позафракційні – 7 голосів, серед яких підтримали Руслан Стефанчук, Олександр Корнієнко та Олена Кондратюк.
На думку Арахамії, Юрій Бойко тепер “знає, кому має бути вдячний за провал голосування”. Він наголосив, що фракція планує повернутися до цього питання та провести ще одне засідання комітету, щоб остаточно закрити питання виключення Бойка. Наступне голосування, ймовірно, відбудеться вже найближчим часом.
Скандали з Бойко: чому його хочуть виключити з Комітету
Лідер депутатської групи “Платформа за життя та мир” і колишній співголова забороненої ОПЗЖ Юрій Бойко опинився під шквалом критики після своїх неоднозначних висловлювань. Політик звинуватив “радикалів” у руйнуванні пам’ятників, “гуманітарній відміні” та декомунізації, чим викликав гостру реакцію у суспільстві.
В інтерв’ю для BBC Україна Бойко заявив, що його слова “невірно трактували”. За його версією, він виступає проти “політики відміни”, яка, на його думку, тільки загострює суспільний розкол. Політик наголосив: “Усі чують те, що хочуть почути” і підкреслив важливість збереження історичної пам’яті, аби уникнути “помилок минулого”.
Водночас Бойко відхрестився від того, що під “радикалами” він мав на увазі чинну владу або президента Зеленського. Свої коментарі він виправдав тим, що “багато українців” не підтримують гуманітарну політику, започатковану ще за каденції Петра Порошенка.
Заяви Бойка привернули увагу правоохоронців: 17 грудня його викликали на допит до Служби безпеки України. Політик прибув до будівлі СБУ під охороною, але подробиці зустрічі наразі залишаються невідомими.
На думку аналітиків, активність Бойка може бути пов’язана з його політичними амбіціями напередодні виборів. Голова Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко зазначив, що розмови про “радикалів” і “мовні заборони” у 2024 році виглядають дивно на тлі війни з Росією. Водночас очільник Офісу президента Андрій Єрмак обмежився публічним зауваженням на адресу політика, не заглиблюючись у деталі.
