Питання можливого обмеження використання Telegram в Україні знову стало предметом обговорення після терористичного акту у Львові. Ярослав Юрчишин, депутат від “Голосу”, голова парламентського комітету з питань свободи слова, окреслив різні сценарії, в яких держава може вплинути на діяльність месенджера. За його інформацією, технічно повне блокування платформи можливе, проте для цього потрібне політичне рішення на рівні РНБО із введенням санкцій.
Водночас він визнає, що такий крок може бути непопулярним через велику кількість користувачів. Він підкреслює, що політики навряд чи зроблять подібний крок.
“Політики рідко приймають непопулярні рішення. Telegram справді популярний: 70-80% користувачів активно ним користуються. Альтернативи існують, але вони не стали звичними для українців,” – зазначив депутат у своєму коментарі.
У якості альтернативи повній забороні Юрчишин пропонує деанонімізацію користувачів. Проте реалізація цього без взаємодії з адміністрацією месенджера є практично неможливою.
“А Павло Дуров до останнього уникнув будь-яких комунікацій з Україною. Його сервери перебувають у Росії, отже, Telegram. Багато його співробітників базуються в Росії,” – додав Юрчишин, зазначивши, що без дій, які можуть включати санкції, малоймовірно, що Telegram погодиться на співпрацю.
На даний момент, за його словами, немає конкретних законодавчих ініціатив щодо деанонімізації, тривають лише загальні обговорення.
Коли можливі конкретні рішення
Відповідаючи на запитання про терміни, депутат висловив сподівання, що зміни можуть відбутися в найближчому майбутньому.
“Я щиро сподіваюся, що зважаючи на всі трагедії, ми почнемо серйозно займатися цим питанням. Тож сподіваюся, що зміни стануть актуальними найближчими місяцями.”
Він застеріг, що у разі відсутності рішучих дій, тема може знову потрапити на задній план.
“Це забуватиметься, поки не трапиться наступний терористичний акт, за який відповідатимуть українці, завербовані через Telegram.”
Чи готові депутати відмовитися від месенджера
На думку Юрчишина, парламентарі навряд чи будуть готовими добровільно відмовитися від користування Telegram.
“Вони завжди можуть сказати, що у президента є Telegram, у СБУ також, і подібні структури використовують цю платформу. Депутати завжди розподілятимуть відповідальність до того моменту, поки їх не змушують до конкретних дій,” – сказав він, додавши, що прикладом може бути відмова президента від Telegram.
Після теракту у Львові з проханням переглянути підходи до анонімних платформ виступала також заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук. Вона підкреслила, що ворог системно використовує месенджери для вербування та координації виконавців терактів.
