Голова Офісу президента згадується у записах НАБУ під прізвиськом “Алі-Баба”. Це зрозуміло, адже ініціали Андрія Борисовича Єрмака – А.Б. Ця інформація вражає, оскільки, на відміну від інших фігур, Єрмак займає важливу посаду, проводить багато часу з президентом, працюючи навіть у одному офісі й займаючись разом у тренажерному залі, як зазначив відомий журналіст у своїй книзі. Зараз здається, що вони вже не підтримують такі близькі стосунки. Є чутки, що Зеленський може бути незадоволений діями Єрмака і розглядає питання його усунення.
На цій нараді 15 листопада присутні були Шмигаль, Буданов, Іващенко (Служба зовнішньої розвідки). Однак варто зазначити, що Офіс президента не заповнений повністю – хтось, очевидно, відсутній.
Це була зустріч з урядом, що також відбулася 15 листопада. Присутніми були Свириденко, Мінфін, Федоров. Проте Єрмака тут немає. Раніше ж він завжди брав участь у зустрічах з урядом, силовиками та військовими.
По завершенні наради Зеленський спілкувався з діджітал-міністром Федоровим наодинці. Він окремо зазначив про це у своєму Telegram. Федоров, на відміну від інших членів уряду, не мав протягом кількох років підтримки Єрмака.
А ось зустріч із українським дипломатичним корпусом, що відбулася 14 листопада. Київ переповнений, але Єрмака в приміщенні не було. Зеленський піднімав питання повернення дітей, які були викрадені Росією, тема, що є дуже важливою для Єрмака.
Є чутки, що під час поїздки до Греції Зеленський також був без Єрмака. Проте ця інформація неправдива, адже Єрмак входив до делегації, хоча його присутність не висвітлювалась у медіа.
Згідно з неофіційною інформацією, Єрмак і Зеленський перебувають разом у Парижі, де підписано важливу угоду з Макроном, але на фото його не видно.
Чи усунули Єрмака, чи він просто схованиий?
Є дві основні версії. По-перше, Зеленський може бути незадоволений діями Єрмака через плівки та поступово відсторонює його від важливих справ управління. Оскільки Офіс президента організовує візити до Афін чи Парижу, президент вимушений миритися з тим, що Єрмак з ним.
По-друге, Зеленському може бути необхідний Єрмак. Він не хоче відкликати свого Алі-Бабу, незважаючи на можливу причетність до корупційного скандалу.
Відомо, що колись вони працювали у тандемі, схожому на попередні зв’язки Зеленського з акторами. Зеленський вигадував ідеї, а інші їх реалізували. Таку роль виконує й Єрмак, за словами експертів, його уважність є важливою якістю. Саме це робить його незамінним у команді президента.
Отже, можливо, Зеленський прагне приховати Єрмака у надії, що скандал вщухне, і тоді той зможе знову з’явитися. Наразі перша версія виглядає підтвердженою. Тобто відбувається тихе усунення Єрмака. Про це також свідчать дії самого Єрмака.
У своєму Telegram-каналі, який, до речі, не функціонував кілька днів під час скандалу, він почав публікувати фото з Греції з затримкою на один день.
Таким чином, мета Єрмака зрозуміла: демонструвати, що він все ще при владі та має вплив. Проте виникає питання, чи робив би він таке, якби його справді ховали? Це більше нагадує спроби втриматися за важелями влади.
Більше того, Єрмак 14 листопада дав інтерв’ю Politico, стверджуючи, що немає жодних підстав вважати, що президент Зеленський причетний до корупції. Інтерв’ю виглядає політично грамотно викладеним, адже Єрмак показує свою лояльність до президента.
Проте з’являється згадка про пораду Міндіча міністру Галущенку – що слід говорити під час зустрічі з президентом:
«Слухай, Володимире Олександровичу, йти мені в двірники теж не з руки, я зроблю все, що ти скажеш, все, що потрібно, я твій…»
Два плани подальших дій влади
Є кілька варіантів реагування на корупційний скандал. По-перше, сприяти розслідуванню НАБУ та САП, покарати винних і ініціювати нові розслідування.
Це було б корисно для отримання міжнародної допомоги, якою займався Єрмак. Так зелений світ змушений боротися за підтримку європейських партнерів.
Багато говорять про те, що Зеленський може дотримуватися цього курсу. Однак тут виникає нюанс.
Ситуація на міжнародній арені, навіть без «міндічгейту», залишається дуже складною. Європа не в змозі знайти кошти для України. Заморожені російські кредити не дозволяють витрачати Бельгія. Тому існує альтернатива – план Б, про який згадують і депутати. За цим планом, можливо звалити всю відповідальність на керівництво НАБУ та САП, звинуватити їх у державній зраді, заради того, щоб закрити inconvenient справи.
Якщо розглядати цю ситуацію з позиції президента, то обидва плани виглядають досить відмінно. План атаки на НАБУ може суттєво погіршити стосунки із Заходом.
Додам, що під час попередніх спроб підтримки жорсткого плану проти антикорупційних органів, Зеленський врешті-решт змінив свою позицію, в умовах тиску з боку партнерів. Безумовно, є ті, які шепочуть йому, що така відмова означала б непередбачені наслідки.
Якщо Зеленський знову прийме рішення про атаку на НАБУ й САП, він повинен врахувати кілька аспектів:
- Це призведе до звинувачення його в сприянні корупції після закінчення каденції. Він може стати жертвою публічного осуду як в Україні, так і за кордоном.
- Але! Є ще один вагомий аргумент на користь плану Б. Захід залишить військову допомогу, навіть якщо українська влада перейде в атаку на антикорупціонерів. Це, хоча і не на сто відсотків гарантований аргумент, проте дуже вагомий.
Крім того, не слід недооцінювати жоден із планів дій. На сьогодні є потужний аргумент прихильників курсу на припинення антикорупційних розслідувань – це шкодить українським військовим інтересам. Якісь анонімні джерела вже відкрито заявляють, що адміністрація Трампа примушує Україну підписати невигідну угоду з Росією.
Цей аргумент заслуговує уваги, приблизно так само, як і відзначення Орбана, що Європа витратила майже двісті мільярдів євро через небажання України йти на територіальні поступки.
Цей аргумент має потенціал, щоб визначити спробу контролювати дії НАБУ та САП. Це може бути в інтересах людей, які використовують військові дії для власного збагачення.
Вони свідомо розуміють, що до того, як закінчиться військова і гуманітарна допомога, існують можливості для чесного заробітку. А після досягнення миру, можуть розпочатися вибори і влада може втратити підтримку.
У цьому контексті важливо формувати медіа думку, що компроміс з Росією є неприйнятним.
Насправді, не результати розслідувань НАБУ є проблемою, а саме корупція заважає відновленню України та досягненню справедливого миру. Це вже стає очевидним, через що, завдяки чинникам корупційної діяльності, пошатнулася довіра до країни. Політики, що приймають стратегічні рішення, повинні врахувати ці фактори.
