Військові України ніколи не застосовували американську зброю для атак всередині Росії. У нашої країни є власні далекобійні системи, які можуть вражати цілі на відстані від 150 до 3000 км у глиб російської території. Таку заяву зробив президент Володимир Зеленський під час пресконференції 23 жовтня у Брюсселі, де він брав участь у засіданні Євроради.
Як зазначив глава держави, не можна вважати удари дальньої зброї по Криму атаками на Росію. Водночас, Зеленський підтвердив, що американські ракети “Томагавк” можуть з’явитися в Україні найближчим часом.
“Я не знаю, що саме пишуть. Ми ніколи не використовували американську зброю для далекобійних операцій на території Росії. Це важливо. Маючи різні типи озброєння з хорошими дальністю, ми діяли виключно в межах бойових дій або підготовки до наступів з боку РФ”, – акцентував Зеленський.
Президент також не став вдаватися в подробиці щодо можливого постачання Україні ракет “Томагавк”. Він зауважив, що не знає, коли це може відбутися, але не виключив, що це може статися “навіть завтра”.
Крім того, він підкреслив, що Китай не має інтересу у перемозі України та поразці РФ, зазначаючи, що Пекін фактично заохочує Москву продовжувати конфлікт.
“Ми спілкувалися з певними партнерами та добрими друзями… Звичайно, існує пропозиція підготувати конкретні пункти для обговорення. План починається не з припинення вогню, а з готовності сісти за стіл та вести діалог, а не торгувати ударами різними типами ракет”, – сказав президент.
Він також розповів про плани використати значну частину заморожених активів РФ для закупівлі європейської зброї. За його словами, ці кошти можуть суттєво допомогти Україні.
“Запроваджено санкції проти російської енергетики. Без України не буде жодної зустрічі в Угорщині. І поки не буде Томагавків. Ось така ситуація. Я вважаю, що це не так погано”, – підсумував Зеленський.
Президент також зазначив, що російські удари по дитячих садках в Україні не свідчать про намір РФ припинити війну. Він наголосив, що не віддасть українські території ворогові, адже це не може бути обміном, коли “нашу територію обмінюють на нашу територію”.
Зеленський нагадав, що під час візиту до Брюсселя заявив, що Україна не погодиться на жодні територіальні поступки Росії. Він підкреслив, що поступки агресорові не принесуть миру, а лише спровокують нову ескалацію з боку Кремля. Також президент України висловив сподівання на рішення США щодо постачання далекобійних ракет, зокрема Tomahawk.
Важлива заява Рубіо про мирні переговори після нових санкцій проти РФ
Державний секретар США Марко Рубіо повідомив, що запровадження першого пакету нових санкцій проти Росії адміністрацією Дональда Трампа не слід сприймати як відмову Вашингтона від переговорного процесу. За його словами, США готові до продовження контактів із Москвою, за умови, що ці переговори сприятимуть досягненню миру.
22 жовтня Міністерство фінансів США через Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) оголосило про новий масштабний пакет санкцій проти Росії. Під обмеження потрапили енергетичні гіганти “Роснєфть” та “Лукойл”, а також десятки їхніх дочірніх компаній, що займаються видобутком, переробкою та експортом нафти й газу. Мета цих санкцій – зменшити прибутки Кремля, які фінансують війну проти України, й спонукати Москву до реальних мирних переговорів.
Сам Дональд Трамп у спілкуванні з журналістами висловив розчарування темпами переговорів із Росією і тимчасово відмовився від запланованої зустрічі з Володимиром Путіним у Будапешті. Тим часом ЗМІ інформують, що адміністрація Трампа зняла ключові обмеження на використання України певних видів далекобійного озброєння, наданого західними партнерами.
Санкційний тиск на Росію також підсилюється європейськими союзниками США. Так, Євросоюз 22 жовтня ухвалив вже 19-й пакет санкцій, який націлений на скорочення енергетичних доходів Москви. У документі йдеться про заборону імпорту російського СПГ з 2027 року, обмеження для російських банків та фінансових структур у Центральній Азії, а також заборону на понад 100 суден тіньового нафтового флоту.
Велика Британія 15 жовтня розширила свій санкційний список, додавши до нього 35 компаній і 5 фізичних осіб, в тому числі “Роснєфть” і “Лукойл”. Лондон обґрунтував це рішення тим, що ці компанії продовжують “вести діяльність у стратегічно важливому для Кремля енергетичному секторі”.
