Військовий та репер Олександр Ярмак у співпраці з Яніною Соколовою обговорили, на якому етапі Олександр Усик пережив свій злам. Крім того, вони акцентували увагу на потребі змін або корекції тексту національного гімну. Ці питання стали темою їхньої розмови на YouTube-каналі “5 каналу”.
Вплив московської пропаганди
На думку Ярмака, російська пропаганда тривалий час намагалася залучити Олександра Усика на свій бік, і шанси в них були, оскільки боксер деякий час терпів підтримку Московського патріархату, а його позиція щодо Криму не була однозначною. Однак виступ з шаблею гетьмана Мазепи змінив цю ситуацію.
Ярмак підкреслює, що перфоманс, коли Олександр Усик після перемоги в бою за титул Чемпіона світу з Ф’юрі підняв шаблю гетьмана Івана Мазепи, мав надзвичайне значення. Він допоміг боксеру остаточно відірватися від наративів Московського патріархату.
“Мені стало зрозуміло, наскільки це було важливо в літературі московської пропаганди щодо Московської церкви. Зрештою, представник, який раніше підтримував Московський патріархат, підніс шаблю гетьмана, якого оголосила анафемою Московська церква. Це стало справжнім шах і мат.
Це одна з найбільших наших невдач, що призвела до того, що ми стали справжніми рабами впродовж наступних століть. Після цього українців називали мазепинцями — терміном, що використовувався для зрадників. Але зроблений вчинок більшою мірою зламав всю російську пропаганду. Вони так старанно намагалися залучити Усика до себе. Справедливості ради, Олександр теж не раз висловлювався на підтримку кримчан і захищав попів Печерської лаври, проте згодом стався злам”, – зазначив репер.
Ментальність та популярність контенту
Телеведуча та музикант також розглянули питання популярності російського та російськомовного контенту в Україні. На думку Яніни, єдине, що може покращити ситуацію, це накладення значних штрафів за споживання цього контенту. Яніна вважає, що ще однією проблемою є ментальність українців, що формувалася, зокрема, через негативний вплив гімну. Тому, на її думку, потрібно вжити заходів для змін.
“Країна, може, не всі це оцінять, але наш гімн… Я завжди співаю його з сльозами на очах, це в моєму ДНК. Але мені здається, що: “Ще не вмерла України ні слава, ні воля”. Це наш стомлений стан, в якому ми плачемо, але все ж співаємо, що в нас все погано, та ми боремося, маємо надію. Мені виглядає, що варто переходити від образу жертви до позиції переможця. Ці зміни важливі для формування нових алгоритмів сприйняття та відчуттів у людей,” – вважає Яніна.
