Відомий телеведучий та колишній учасник програми “Що? Де? Коли?” Ігор Кондратюк поділився розповіддю про те, які запитання вирізались з ефіру в радянський період та як сьогодні програма обходить ідеологічні теми. Також він згадав про свої дружні стосунки та конфлікти з капітаном команди Андрієм Козловим. Про все це йшлося в інтерв’ю на YouTube-каналі “Балючі теми”.
Про Україну не питають, як раніше про США
Ігор Кондратюк нагадав, як автора та ведучого програми “Що? Де? Коли?” Володимира Ворошилова змушували прибирати запитання, пов’язані з ідеологічними питаннями. Також він зазначив, що сьогодні шоу прагне зберегти ідеологічну чистоту.
“Що? Де? Коли?” виходить у часи, коли Росія нагадує гітлерівську Німеччину під час Другої світової війни. Тут не ставлять жодних пекучих запитань про сучасну ситуацію. Взагалі.
Так було й за часів Радянського Союзу. Наприклад, запитання, яке було заборонено показувати в ефірі, стосувалося Олімпіади в Москві та Лос-Анджелесі, коли спочатку західні країни оголосили бойкот, а потім команди соціалістичного табору відповіли тим самим. Ворошилов відкинув цю ідеологічну рамку, адже у нього було цікаве запитання про символіку Олімпійських ігор. Один з символів, про який спитали глядачі, був символ Лос-Анджелеса. І його заборонили показувати.
Запитання було знято, але зрештою вирізано. Не можу стверджувати, що тут працював третій відділ, який фільтрував усі запитання. Усі розуміли, що існують ідеологічні обмеження. Тож вони ставили питання про щось грецьке, що нікого не хвилює. Мовляв, без цього можна обійтися.
Сьогодні не піднімають питання про Україну, бо, мовляв, можна й без цього обійтися. А коли після 2014 року ставили запитання від людей з Криму, ведучий просто згадував: “Запитання ставить Лідія Сосніхіна. Севастополь, Крим”. Не вказуючи, до якої країни цей регіон належить, попри окупацію. Вони це оминали.
“Що? Де? Коли?” можна адаптувати до ідеологічних норм. Проте, Ворошилов називав це інтелектуальним клубом. На мою думку, інтелект не може бути байдужим до війни та не може не підтримувати людей чи країну, що є жертвою агресії. Це залишається для мене загадкою”, – зазначив Кондратюк.
Новий рік зустрічали сім’ями
Ігор Кондратюк згадує, що був дуже близьким другом капітана команди Андрія Козлова. Український шоумен розповів, чим його товариш можливо лякав та як розвивалися їхні стосунки.
“Я відмінно почувався в команді і демонстрував непогру гру. Хоча ніколи не був найбільш видатним гравцем свого колективу. “Кришталева сова” знаходилась в нас, але це більше заслуга Козлова. Він нас, по суті, об’єднував. Частіше ми проводили час разом, аніж грали.
Козлов був дуже емоційним та надмірно енергійним капітаном. В реальному житті він іноді виявлявся емоційно нестабільним, хоча начебто виглядає інтелігентом. Він — мій кум і хрестив мого сина Данила.
Зараз ми не спілкуємося, і це не залежить від мене. Ми колись гарно дружили, разом відзначали святкування. Разом ми зустрічали Нові роки. Останній раз ми святкували разом, переходячи з 2013 на 2014 рік. Після цього ми з дружиною помітили, що вони з нами не спілкуються, бо їм це було некомфортно. Спілкування поступово стало зникати, адже моя проукраїнська позиція абсолютно антиросійська, що є важливим.
Я зіграв багато ігор, і відсоток виграних настільки високий, що я входжу в першу десятку. Маю статус єдиного в клубі, хто провів найбільшу кількість ігор та закінчив сільську школу, а також став першим, хто виграв бліц. Серед моїх досягнень є невеличка брошка на лацкані”, – ділиться Ігор.
Кондратюк також звинуватив атмосферу, що панувала під час зйомок гри. Виявляється, напруга, яку демонстрували гравці під час гри, була штучною і, в цілому, не цікавою. Тому він деколи відмовлявся їхати.
“Атмосфера за столом в порівнянні з тією, що на столі — абсолютно різна. Тож іноді не хотілося приїжджати, коли ти не граєш. Не хотілося бути статистом. І грали ми не за гроші, хоча іноді нам пропонували якісь бонуси. Найкращі гравці року отримували енциклопедію Брокгауза і Єфрона.
Це було для нас дійсно щось особливе! Ми думали, як може таке статися – Друзь виграв, а ти його ніколи не отримаєш. Спочатку нам покривали витрати на проїзд, але потім це прекратилося”, – згадує Кондратюк.
