Помер виконавець радянського хіта Фантазер Ярослав Євдокімов: його мати сиділа за український націоналізм

Помер співак Ярослав Євдокимов, який здобув популярність в радянські часи завдяки пісні “Фантазер”, що досі має понад 50 мільйонів переглядів на YouTube. У листопаді цього року йому мало виповнитися 79 років. Він народився та виріс в Україні, потім працював у Росії, а помер у Мінську від раку легенів. З початком війни він відкрито виступив проти російської агресії.

Звинуватив Кремль та Путіна

Ще у 2014 році співак охарактеризував Росію як “потворну” державу, що “через незрозумілі амбіції зіпсувала відносини з усім світом”. Після цього, йому скасували низку концертів у Росії.

Я звинувачую у всьому Кремль. Я звинувачую у всьому Путіна. Я звинувачую всю цю кремлівську гоп-компанію. Тому що українці ніколи їм цього не пробачать. Ніколи. Вони погубили молоді життя… За що? Що, їм Донбас потрібен? Їм Крим потрібен? Росія зіпсувала відносини з усім світом через це. Навіщо? Якщо Україна прагне в Європу – нехай йде.

І Росія повинна жити за європейськими стандартами. Ви бачили, як вони там знищують молодь? Це нормальна країна? Я вважаю, що це потворна країна. Це жахливо соромно,” – говорив кілька років тому співак.

Хотів оселитися в Києві


Вдома Євдокімов зберігав українську автентику

Поет Вадим Крищенко, який був знайомий з Ярославом Євдокимовим, розповів, що співак, хоч і давно залишив Україну, але вдома зберігав символи – рушники, книги Тараса Шевченка, а також прагнув співати українською мовою.

Був період, коли він планував оселитися в Києві, хотів продати свою квартиру в Білорусі, де проживав, і придбати тут житло. Це було ще на початку незалежності. Ми зустрілися, і він сказав: “Я хотів би якось підтримати країну – заспівати українською. Ви ж знаєте, що він народився тут, а його мама стояла за український націоналізм. До 10 років він узагалі не спілкувався російською, лише українською.

Разом з композитором Геннадієм Татарченком ми створили для нього пісню “Україно, мати”. У ній є такі рядки: “Нашу душу пекло молотило/Вибивала дух сила страшна/Нашу волю сховали в могилу/Щоб ніхто не знайшов де вона,” – згадує Крищенко.

На жаль, цій пісні не судилося з’явитися на світ. На художній раді її заборонили, стверджуючи, що вона провокує до ворожнечі. Також Крищенко пригадав, що співак залишався українцем, незважаючи на своє місце проживання.

“Пізніше мені розповідали знайомі, що у нього вдома висять українські рушники, а в бібліотеці – твори Тараса Шевченка. Він був пронизаний українським мисленням та ідеєю. Це закладено в нього мамою з дитинства. Звісно, в Росії, де він свого часу працював і жив, намагалися придушити всі його ідентичності, але це не стосується Ярослава,” – зазначив поет.