Відомий український естрадний поет Юрій Рибчинський розповів про своє бачення стосунків з видатним режисером, а також поділився деталями написання пісні “Юний орел”. Цей шедевр, створений у співавторстві з його другом, слугував фактично як засіб для допомоги Михайлу Поплавському. Докладніше про це він розкрив в інтерв’ю Сергію Жадану.
Перешкоди на шляху до сцени
Юрій Рибчинський не лише один з найкращих українських естрадних поетів, а й важлива фігура у нашому шоу-бізнесі, який допоміг багатьом виконавцям знайти свій шлях до успіху. Серед них і Павло Зібров, чий талант не хотіли визнавати у той час. Протидію йому чинив відомий режисер Борис Шарварко, але Рибчинський залишався впевненим у можливостях співака і вирішив наполягати на його участі у концерті.
“Я ніколи не робив цього публічно, адже моє основне заняття не продюсування. Але я брав молодих талантів і робив з них зірок. Я став вчителем для Паші Зіброва. Головне для будь-якого співака – це мати свої шлягери. Поки не буде візитівки, можна написати сотні пісень, але нічого не досягти. Після Наташі Рожкової першим до мене прийшов Павло, який на той час працював контрабасистом в оркестрі радіо і телебачення. Я почав працювати з ним, сподіваючись, що Борис Шарварко погодиться включити його в концерт.
“А скільки ж йому років? На твоєму місці вже маю народні та заслужені звання. Йому місце в оркестровій ямі. Тільки через мій труп він потрапить на сцену,” – заявив мені Шарварко.
Завдяки моїм зусиллям Павло став народним артистом, і я цим дуже горджуся. Це сталося ще до моєї популярності. Я тоді на сцені сказав: “Борис Григорович, ви можете спокійно померти. Адже ви самі сказали, що через ваш труп він потрапить на сцену. Треба виконувати!”, – згадує Рибчинський з усмішкою.
“Юний орел” та підходи до успіху
Мало хто знає, що один з найулюбленіших хітів Михайла Поплавського “Юний орел” написав саме Юрій Рибчинський. Фактично, ця пісня стала своєрідним “хабарем”. Її створили на прохання друга та співавтора Геннадія Татарченка, щоб допомогти його дружині отримати диплом вищого навчального закладу. Саме успіх цього шлягера підштовхнув ректора до думки про власні виступи.
“Геннадій Татарченко, з яким ми працювали над рокоперою “Біла ворона”, просив мене допомогти його дружині Астраї. Вона навчалася у Поплавського. Він попросив мене поговорити з Поплавським, щоб Астрая могла екстерном скласти іспити. Я звик, що для того, щоб щось попросити, потрібно спершу дати. Сказав йому про це, а він запропонував заспівати для Поплавського. Все це супроводжувалося жартами про те, що він співає не гірше, ніж Юрій Антонов.
Ми прийшли, поспілкувалися, підняли настрій чималим келихом коньяку. Геннадій заспівав, і тоді Поплавський виголосив сакраментальну фразу: “Напишіть мені пісню, щоб я міг виступити перед студентами”, – розповідає Рибчинський.
Грандіозних планів щодо сценічної кар’єри тоді у Поплавського не було. Просто він хотів, аби в його виступі прозвучала пісня замість стандартної промови. Тож ми написали “Юний орел” для Астраї, щоб допомогти їй швидше закінчити університет. Той факт, що пісня стала настільки популярною у виконанні людини, що не є професійним співаком, — це дивовижно. Але з менеджерських навичок у Поплавського немає рівних в Україні”, – підсумував поет.
