Оскарівський комітет України оголосив про те, яка стрічка буде представляти нашу країну в боротьбі за престижну нагороду “Оскар”. Експерти знову обрали роботу режисера Мстислава Чернова, який минулого року отримав цю нагороду в номінації “Найкраща документальна повнометражна картина” за фільм “20 днів у Маріуполі”. Цього разу висувається також документальна стрічка “2000 метрів до Андріївки”, але він змагатиметься у категорії “Найкращий міжнародний повнометражний фільм”.
Контрнаступ з 3 штурмовою бригадою
Стрічка розповідає про маленьке селище Андріївка, розташоване за десять кілометрів від Бахмута, яке стало місцем запеклих боїв під час українського контрнаступу в 2023 році. 3 штурмову бригаду від звільнення села відділяє двохкілометрова лісосмуга, переповнена мінами, де знаходиться ворог. Бійці, що колись були цивільними, проходять цей шлях, аби повернути Україні її території.
Оператором фільму виступив документальний фотограф Алекс Бабенко, а продюсерами стали Мішель Майснер та Рейні Аронсон-Рат, музичний супровід створив дворазовий лауреат “Ґреммі”, Сем Слейтер.
Світова прем’єра відбулася на фестивалі “Санденс”, де Чернов отримав нагороду за найкращу режисерську роботу в програмі World Cinema Documentary.
Ця картина вийшла в український прокат 28 серпня, і вже з’явилися перші відгуки українських кінокритиків. Вони, звісно, не можуть уникнути порівняння з попередньою роботою режисера, і це порівняння виявляється на користь нової стрічки.
“Його нова картина уже є стрункою режисерською розповіддю. Камера цього разу не просто фіксує події, вона перебуває у їх центрі. Вона занурена у них. Вона не втручається, але її важко назвати відстороненою. Ефект присутності тут вражаючий. Хоча ні, це не ефект. Це присутність, у якій автори фільму ділять з військовими усі ризики, переживають втрати та існують на піку усіх можливих ресурсів та зусиль. Це дуже концентрована розповідь про клаптик землі та нескінченні втрати у боротьбі за нього”, – зазначає Катерина Сліпченко.
Щодо шансів на, то критики поки що обережно мовчать. Все-таки документальна стрічка буде змагатися з художніми картинами, що є суттєвим недоліком.
Фільми про війну в Україні кіноакадемія вперто ігнорувала
Прогнозувати нині шанси картини Чернова важко, оскільки невідомо, хто його суперники. Проте шанси на потрапляння хоча б до шорт-листа виглядають досить оптимістично, адже ім’я цього режисера вже відоме міжнародній кіноакадемії.
Варто відзначити, що до успіху Чернова українські фільми ніколи не потрапляли до шорт-листів “Оскар”. Це було пов’язано як з внутрішніми інтригами, так і з відсутністю активної рекламної кампанії в Америці, а іноді просто з низькою якістю роботи.
Одним із найбільш суперечливих кандидатом від України минулого року була стрічка “Ля Палісіада”. Спроба зняти український нуар не сподобалася ані масовому глядачу, ані критикам, які розкритикували цю картину. Хоча й конкуренти також не відзначалися високою якістю. Тому вибір наших кіноакадеміків хоч і здивував, проте був частково обґрунтованим.
У 2022 році ми висунули на “Оскар” україно-турецьку стрічку “Клондайк”, яка отримала нагороди на численних впливових європейських та американських кінофестивалях, але цього було замало для великої перемоги.
У 2021 році Україну представляла стрічка Наталки Ворожбіт “Погані дороги”, присвячена війні на Донбасі. Ідея створення цієї стрічки виникла після того, як Ворожбіт написала п’єсу для британського театру, що мала великий успіх, а потім була також представлена на українській сцені. Незважаючи на успіх, перехід від театру до кіно не видався найкращою спробою.
У 2020 році на “Оскар” від України номінувався фільм Валентина Васяновича “Атлантіда”, який торкався проблем післявоєнного часу, які, як вважав автор, виникнуть після завершення війни на Донбасі. Хоча картина не була пророчою, вона здобула багато нагород у Європі, після чого Васяновича запросили знімати до Голлівуду, але він відмовився.
До виходу стрічки Чернова склалося враження, що тема війни в Україні ігнорується кіноакадеміками. Можливо, тепер, проти Трампа, ліберальна кіноаудиторія вирішить інакше.
