Лідер відомої пітерської групи “Телевізор” Михайло Борзикін, який здобув популярність у вісімдесяті завдяки таким пісням, як “Твій тато фашист” та “Ти пробач нам, Україна”, що з’явилася в 2015 році, зробив тривожний прогноз. Він вважає, що Юрія Шевчука чекає доля Олексія Навального. Також музикант пояснив, чому вважає Аллу Пугачову переоціненою в сучасному контексті. Про це він розповів в інтерв’ю на YouTube-каналі “І грянув Грем”.
Жертовність не переконує
Михайло Борзикін, який емігрував у 2019 році, висловив свої побоювання щодо майбутнього Юрія Шевчука, який залишається в Росії та виконує антивоєнні пісні на закордонних концертах. На його думку, жертовність Шевчука зараз не є актуальною, і йому варто потурбуватися про своє благополуччя.
“Я розумію його ситуацію (Юрія Шевчука. – прим. ред.), зараз йому потрібно бути максимально обережним, адже він вже на олівці, тому зрозуміло, чому він не дає концертів у Росії. Тематика його пісень не стала менш езоповою.
Якщо йому так краще — слава Богу. Головне, щоб це не завершилося, як у Навального. Подібна жертовність вже не переконує і не цікавить нікого. І це сумно. Бажаю Юрі пережити цей період, зберегти свою творчість, життя та здоров’я”, – вважає Борзикін.
Алла Борисівна та мафіозні традиції
Михайло завжди був відомий своєю протестною натурою і активно брав участь у мітингах опозиції. Тож він був здивований, що Алла Пугачова зараз стала символом протесту для російських емігрантів і лібералів. На його думку, вона все ще є частиною консервативної радянської естради, і якби теперішня влада Росії діяла мудріше, то вона б так і залишалася на місці.
“Я поважаю її (Аллу Пугачову. – прим. ред.) як творчу постать, яка у свій час підтримувала рок-музикантів, граючи прогресивну роль. І ностальгія за дитинством. Але я перестав слухати її платівки, коли мені було 10, і я почув The Beatles. Вся її подальша кар’єра мене уже не переконує.
Я був здивований захопленням ліберальної громадськості в еміграції, яка підвищила її до рангу Примадонни російського протесту. Якби Сергій Кирієнко пообіцяв їй, що з нею нічого не станеться, і не зробили б Максима “іноагентом”, все залишалося б на старих місцях. Були б ефіри та структура, де роками формувались молоді артисти, які не розвивали естетику, а навпаки, закріплювали музичне майбутнє Росії за консервативною радянською естрадою.
Ми постійно мріяли про Європу, про інтеграцію в англійську та американську рок-музику. Все, що відбувалося в нульові, — це музичний шлях назад. Це традиції і мафіозність, які дотримувалася Алла Борисівна — клан знайомих, клан друзів, клан тих, хто давно на телебаченні і не пустить нікого”, – додає музикант.
Критиці піддався і лідер групи «Сплін» Олександр Васильєв, який, на думку Борзикіна, вдавався до мовчання у 2014 та 2022 роках, неговорячи жодного слова на концертах, незважаючи на свою популярність.
“Останні 15 років все було очевидно. І, незважаючи на оскаженілі крики представників рок-н-ролу та прогресивної громадськості, вони продовжували влаштовувати великий тур по стадіонах Росії. Але жодного слова про війну, Путіна, чи несправедливість влади – все залишалося в тіні якимись алегоріями.
І ось 2022 рік, раптом з’ясовується, що вони не згодні. Я відчуваю гостре недовір’я. Можливо, клінічне”, – сміючись, зазначив Борзикін.
