Українського скелетоніста Владислава Гераскевича не допустили до участі у перших заїздах на Олімпіаді-2026. Причиною стала його каска, на якій було зображено українських спортсменів, загиблих внаслідок дій Росії. Напередодні МОК оголосив заборону на її використання.
Спортсмен повідомив про це в ексклюзивному коментарі. Детальний аналіз рішення та позицію самого атлета планується опублікувати найближчим часом.
За годину до оголошення дискваліфікації Гераскевич опублікував відео, в якому назвав дії Міжнародного олімпійського комітету дискримінаційними. Він вимагав скасування заборони на “шолом пам’яті”, публічного вибачення за тиск, а також пообіцяв передати генератори для спортивних залів в Україні.
Спортсмен зауважив на подвійних стандартах, які, на його думку, демонструє МОК. Під час церемонії відкриття мадпалату Ігор, ізраїльський атлет Джаред Файрстон вийшов у кіпі з іменами 11 спортсменів, загиблих під час теракту в Мюнхені в 1972 році. Водночас українцю категорично відмовили в праві вшанувати пам’ять загиблих колег.
Від “No war in Ukraine” до заборони “шолома пам’яті”
Конфлікт Гераскевича з МОК триває вже кілька Олімпіад. На Іграх у Пекіні він провів “мовчазний протест”, продемонструвавши під час заїзду аркуш із написом “No war in Ukraine”. Тоді, незважаючи на можливе порушення правил 50 Олімпійської хартії, МОК не застосував санкцій, стверджуючи, що почув у цьому “заклик до миру”.
“Усе було нормально. Нас підтримали в цьому. Це моя позиція. Жодна нормальна людина не хоче війни, і я також хочу миру в своїй державі”, – зазначав скелетоніст в ексклюзивному інтерв’ю у Пекіні.
Однак перед Олімпіадою-2026 позиція МОК змінилася. Комітет заборонив Гераскевичу використовувати шолом із зображеннями українських спортсменів, які загинули внаслідок російського вторгнення. Такі ж обмеження були накладені і на інших українських атлетів, зокрема фристайлістку Катерину Коцар та шорт-трекіста Олега Гандея.
Не зважаючи на заборону, Гераскевич двічі виходив на тренування у “шоломі пам’яті” – як після офіційного рішення, так і перед стартом. Ця ситуація отримала міжнародну увагу: численні світові медіа розкритикували позицію МОК. Українські спортсмени також висловили свою солідарність, зокрема санкарка Олена Смага та гірськолижник Дмитро Шеп’юк активно підтримали Гераскевича під час своїх виступів. МОК пропонував компроміси, але спільної мови не досягли.
“Якщо коротко, то ні”, – такою була перша реакція скелетоніста на останню пропозицію від МОК.
Фінал мав відбутися 12 лютого, коли планувалися перші заїзди українця. Гераскевич отримав 11-й стартовий номер, але питання його участі залишалося невирішеним до останнього моменту. В результаті, він був дискваліфікований. Тим не менше, історія з “шоломом пам’яті” стала потужним свідченням тривалих наслідків війни Росії проти України, яка продовжує забирати життя, включаючи й спорт.
Підтримка від українських футболістів
Столичний футбольний клуб “Локомотив” також висловив підтримку Гераскевичу. У зверненні клуб відреагував на рішення МОК заборонити українському спортсмену використання шолома з іменами загиблих. Гравці записали відео на фоні стадіону, що зазнав руйнувань внаслідок російської атаки.
“Ми – футболісти українського клубу, який відчув російський мир на собі. Сьогодні спорт змушують мовчати про війну. Якщо пам’ять про полеглих є порушенням правил, тоді мовчання про їхніх вбивць – це співучасть. Спорт не може бути поза політикою, коли мішенню стають діти, спортсмени та спортивні комплекси. Світ повинен знати ціну свободи”, – йдеться у відео.
Знищення спортбази “Локомотиву” та обстріл 12 лютого
23 січня 2024 року внаслідок російської атаки була знищена база “Локомотива” в Києві: спортивний зал, офіси, дитячі роздягальні та інвентар зазнали розгрому. Одна людина загинула. Погодні уламки знищили 70% будівлі та спортивного обладнання клубу, одного з найстаріших у Києві. Наразі на території тривають демонтажні роботи.
12 лютого російська армія випустила по Україні 244 засоби повітряного нападу, серед яких балістичні ракети та безпілотники. Протягом ночі Сили протиповітряної оборони знищили 213 цілей, включаючи 15 ракет типу “Іскандер-М/С-300”. Попри зусилля захисників неба, влучання та падіння уламків зафіксували на 27 локаціях у різних регіонах, зокрема у Києві, Харкові, Дніпрі та Одесі.
