У нашому організмі є орган, який працює 24/7, фільтруючи токсини, переробляючи жири, зберігаючи вітаміни та забезпечуючи чистоту крові — печінка. Але часто її хвороби тривалий час залишаються безсимптомними, поки не стають серйозною загрозою. У таких випадках ключовим фахівцем стає гепатолог інфекціоніст — лікар, який розуміє не тільки специфіку печінкових патологій, а й зв’язок між ними та вірусними, бактеріальними чи паразитарними інфекціями. Його завдання — не просто лікувати симптоми, а виявляти першопричини, зокрема хронічні вірусні гепатити, токсичні ураження, аутоімунні процеси та ускладнення, спричинені інфекційними агентами.
Печінка — це орган без больових рецепторів. Вона не «болить» у прямому сенсі, тому пацієнти рідко звертаються по допомогу на ранніх етапах. Пожовтіння шкіри, потемніння сечі, слабкість чи втрата апетиту часто з’являються вже тоді, коли процес зайшов надто далеко. Саме гепатолог інфекціоніст володіє навичками раннього виявлення таких захворювань, як гепатит B, C, D, вірусні ураження печінки при COVID-19, ВІЛ-асоційовані гепатити, цитомегаловірусні або герпесвірусні гепатити. Крім того, він працює з такими станами, як жировий гепатоз, токсичний гепатит (викликаний алкоголем, ліками, отрутами), цироз печінки та пов’язані з ними ускладнення: портальна гіпертензія, асцит, печінкова енцефалопатія.
Діагностика, методи лікування та профілактика
Перший етап роботи гепатолога — детальний збір анамнезу: особливості харчування, спосіб життя, прийом ліків, контакт із потенційними інфекційними носіями, перенесені захворювання. Далі — розгорнута лабораторна та інструментальна діагностика. Аналізи крові на вірусні маркери, біохімія печінкових ферментів (АЛТ, АСТ, білірубін), коагулограма, тести на імунний статус, ПЛР-діагностика. Інструментально — УЗД печінки, еластографія (визначення фіброзу), МРТ з контрастом, фіброскан.
Лікування підбирається індивідуально. При вірусних гепатитах застосовують противірусну терапію нового покоління — безінтерферонові режими, що мають високу ефективність і мінімальні побічні ефекти. При токсичних ураженнях — детоксикаційні курси, відміна гепатотоксичних препаратів, підтримка антиоксидантами та гепатопротекторами. У разі аутоімунного гепатиту — імуносупресивна терапія, контроль гормонального статусу, моніторинг супутніх ризиків.
Особливу роль має профілактика. Вакцинація проти гепатиту В, дотримання правил особистої гігієни, контроль якості води та їжі, безпечні ін’єкції й інтимні контакти — усе це критично важливо. Гепатолог не лише лікує, а й проводить просвітницьку роботу: пояснює ризики, вчить розпізнавати тривожні сигнали, допомагає адаптувати спосіб життя до стану організму.
Гепатолог-інфекціоніст також супроводжує пацієнтів із системними захворюваннями, де печінка вражається вторинно: ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак, інфекційний мононуклеоз, туберкульоз. Такі випадки потребують мультидисциплінарного підходу — взаємодії з ревматологами, гастроентерологами, імунологами.
Під час вагітності роль гепатолога критична — адже ураження печінки може вплинути як на здоров’я матері, так і на розвиток плоду. Проводиться обстеження на гепатити, оцінюється функція печінки, контролюється рівень ферментів, і при потребі призначається безпечне лікування.
В окрему категорію варто винести пацієнтів після COVID-19: у багатьох з них зберігаються підвищені рівні ферментів, що свідчить про «тихе» запалення печінки. Вчасна консультація гепатолога дає змогу уникнути хронізації процесу та ускладнень. Те саме стосується тих, хто переніс тривале медикаментозне лікування — антибіотики, протисудомні, цитостатики — усе це може вплинути на печінку непомітно, але небезпечно.
Сьогодні медицина має інструменти, щоб зупиняти хронічні захворювання, відновлювати клітини печінки, навіть повертати функціональні резерви при ранньому цирозі. Але результат можливий лише за умов вчасного звернення, дисциплінованого лікування й активної участі пацієнта в процесі. Саме тому консультація такого спеціаліста, як гепатолог інфекціоніст, — не розкіш, а розумна інвестиція у довге й здорове життя.
