Валерій Меладзе — відомий співак і продюсер грузинського походження, який здобув славу в Росії, де отримав звання Заслуженого артиста. Народився 23 червня 1965 року в Батумі, Грузія.
Фінансовий контекст: непряме фінансування війни
Важливо розуміти, що Валерій Меладзе мав значні джерела доходу в Росії. За російськими законами, він зобов’язаний сплачувати з них податки, які йдуть до бюджету країни-агресора. Таким чином, частина його коштів опосередковано фінансує війну в Україні. Це також стосується і прослуховування його музики на офіційних платформах, як-от Apple Music чи Spotify, оскільки частина доходів від цих трансляцій також може надходити до Росії.
Позиція Меладзе: обережний пацифізм та його ціна
На відміну від багатьох колег, Валерій Меладзе не залишився осторонь після початку повномасштабного вторгнення, але його позицію можна назвати максимально обережною.
1. Загальні заклики до миру.
-
Вже 24 лютого 2022 року він записав відеозвернення, де закликав до переговорів: «Люди не повинні гинути. Це потрібно припинити». Однак він уникав прямої звинувальних формулювання на адресу Росії.
-
Пізніше, під час виступу в Дубаї, він обережно сказав: «Любіть, дружіть, знаходите спільну мову…», а також відповів «Героям слава!» на гасло глядача.
2. Жорстка реакція російської влади.
Навіть така обережна позиція не лишилася без уваги. В Росії почали масово скасовувати його концерти. Політики, як-от Сергій Миронов, вимагали позбавити його всіх звань і навіть громадянства. Чиновники звинувачували його у «зраді».
3. Життя у вигнанні та внутрішній конфлікт.
Через тиск Меладзе разом із сім’єю перебрався до Іспанії, гастролюючи європейськими країнами та США. Він втратив бізнес у Росії. У своїх публічних зверненнях (наприклад, в Instagram) він продовжував говорити про «близькі народи» і мріяти про злагоду, не називаючи речей своїми іменами. Його історія — це історія людини, розірваної між двома світами, яка намагається зберегти нейтралітет, але платить за це кар’єрою на батьківщині.
За даними ЗМІ, у січні 2025 року він таємно відвідав Росію, щоб побачити родичів і відвідати могилу батька, що ще раз підкреслює його складний внутрішній розрив.
Що кажуть про нього інші: від звинувачень до співчуття
Реакція на його вчинки серед колег та коментаторів була різною.
-
Жорстка критика з боку російських патріотів: Журналіст Сергій Сосєдов закликав до повного боюкоту артиста в Росії. Продюсер Павло Рудченко заявив, що Меладзе «спалює всі мости».
-
Обережне співчуття: Телеведучий Оскар Кучера визнав, що йому «шкода» Меладзе, намагаючись зрозуміти його мотиви.
-
Підтримка з боку тих, хто розуміє: Лайма Вайкуле висловилася коротко, але емпатійно: «Коли людина не може говорити те, що думає, це огидно. Не позаздриш Валері…».
У висновку, Валерій Меладзе — це приклад артиста, який намагався зайняти «проміжну» позицію, але в умовах тотальної війни та пропаганди такого поняття не існує. Він не став відкритим нападником на Україну, як Куценко, але й не виявив мужності прямо назвати агресора, як Земфіра. Його історія показує, що навіть обережні заклики до миру, позбавлені чіткого засудження, розглядаються російською системою як зрада, і за них доводиться платити високу ціну.
