Трамп переміг, що тепер? Відповідь на це питання зʼявилася вже на другий день після оголошення попередніх результатів виборів у США. Зеленський поїхав у Будапешт на саміт ЄС, який провідні політичні лідери Європи попередньо планували проігнорувати. Але вони миттєво змінили свою думку після новин про перемогу Трампа. Бо кажуть: Орбан є другом майбутнього президента США. Що до речі не факт. Більш ймовірно, що Орбан лише прикривається відомим прізвищем заради додаткової політичної ваги. І він не один такий. Інформатор підводить підсумки 7 листопада. Також ми розмірковуємо, що буде далі.
Друзі Трампа та агенти Кремля
На саміті Європейської спільноти у Будапешті все було символічно. Навіть місце його проведення. Угорщина у ЄС вважалася за парію через норовливу політику її премʼєра Орбана. У жовтні Орбан відмовився голосувати за надання додаткової допомоги Україні до результатів виборів у США.
Зараз здається – це все у минулому. На новинах про перемогу Трампа у Німеччині розпалася проукраїнська урядова коаліція – світлофор. Країні мабуть не уникнути позачергових виборів і перемога Шольца та соціал-демократів на них не є беззаперечним фактом.
Франція теж балансує на межі перемоги ультраправих. Новий тренд у країнах Європи – перевага національних інтересів над геополітикою. Навіть сама ідея ЄС все більше під питанням.
Зеленський виступає на саміті та призиває не зупиняти підтримку. Його, здається, не чують. Навіть виключають зі стріма. Такі ось угорські витівки.
У центрі уваги Орбан: він друг Трампа, тобто, знає, як налагодити діалог з ним. Трамп, як відомо, Європу не любить та вимагає, щоб вона більше грошей вкладала у бюджет НАТО. Під час милої президентської каденції Трамп двічі вимагав від Німеччини, аби вона суттєво підвищила ці виплати. За рік Німеччина довела обсяги фінансування НАТО до вимог Трампа. Тоді Трамп висунув нові, ще більші вимоги.
Можливо, Орбан дійсно товаришує із Трампом, але той своїми намірами із угорським премʼєром точна не ділиться. У цьому сенсі Орбан проколовся у березні цього року, коли «розкрив таємницю» мирного плану Трампа: він не дасть Україні ані копійчини. Пізніше деталі того плану стали відомі з перших рук – і вони значно відрізнялися від того, як їх описав Орбан. Але про березневі заяви премʼєра Угорщини натомість вже забули.
Агент Буратино
Тож все як в анекдоті: «Я знаю Трампа… Але він мене певно не знає». Видавати себе за друга лідера супердержави – це такий тренд, який, без сумніву, потужно проявить себе найближчим часом.
Сутність цього тренду насправді навіть не у збільшенні власної політичної ваги. Це скоріше – надія вплинути на рішення нового хазяїна Білого дому. Оприлюднювати власні заяви під соусом рішень майбутнього президента США – прийом подібного впливу. Надія у тому, що Трамп може й погодиться «привласнити» ідею, якщо вона здаватиметься йому розумною. Тобто зробить те, що потрібно не йому – а тобі.
Але як підказує наука політологія та попередній досвід президентства Трампа, навряд чи Орбан чи товариші по MAGA здатні впливати на нього. Це все піар. Щоб виграти вибори, Трамп намагався сподобатися усім та з усіма погоджувався. Навіть із Зеленським. Тепер все одно чинитиме він так, як сам вважає за необхідне.
Проте «друзів» у нього через те не поменшає. Ось наприклад народний депутат від «Слуги народу» Олександр Дубинський, що зараз перебуває у тюрмі по звинуваченню у шпигунстві на користь Росії та співпраці із ГРУ ГШ РФ.
Дубинський також має персональні санкції від США за спроби втручатися у вибори. Маються на увазі вибори 2020 року, напередодні яких республіканці намагалися скомпроментувати Джо Байдена через його сина Хантера. У січні 2021 року Управління контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США запровадило проти Дубінського персональні санкції за участь в російській мережі зовнішнього впливу та в російській кампанії з дезінформації, що була пов’язана з народним депутатом України Андрієм Деркачем.
Виявляється, що він теж дитя лейтенанта Шмідта… Точніше, друг Дональда Трампа… І строго за законами жанра, зараз опинився у скрутному становищі. Перебуває у СІЗО. Попадав там у пресхату, пережив напад та побиття.
Його активи, як і активи цивільної дружини Олени Деккерт та мами, що, як відомо, любить швидкість, арештовані. До речі, мова про 24 квартири та 17 автомобілів, у тому числі елітні Mercedes та Maserati.
Родина вимушена була виїхати за кордон, де купила нерухомість. За даними журналістів, гроші на рахунки матері Дубинського Алли Березовської були переведені з рахунків громадянки РФ Ксенії Кац, яка раніше працювала в адміністрації Путіна.
Але ж пан Дубинський є «ключиком до Трампа». Вже зʼявилися повідомлення, що саме Дубінський був ключовим контактом в Україні найближчої до Трампа людини – його адвоката Руді Джуліані. І це у той час, коли Джуліані, від імені колишнього президента США Дональда Трампа, намагався знайти в Україні матеріали, які б прив’язали Джо Байдена до корупційних схем.
Тут мабуть варто відзначити. Може Дубинський і дійсно російський шпигун. Але що він крутий піарник – це факт 100 відсотків. Проте спроба мабуть марна. Навряд чи Зеленському знадобляться такі ключики, як він. Бо із Трампом вони вже познайомилися та здається у чомусь навіть порозумілися.
Стосунки Зеленського та Трампа зараз на рівні приблизно другого побачення: є певна інформація про те, хто є хто, чим займалися до цього – Юрій Камельчук pic.twitter.com/D9V0mAkqrY
— Інформатор (@informatorua) November 7, 2024
Агент Вагур
Наостанок трохи оптимізму щодо ситуації повної непередбачуваності, у якій ми опинилися через перемогу Трампа. Оптимізм 7 листопада знайшовся у експрезидента України Петра Порошенка.
«Я кардинально не погоджуюся, коли хтось лякає Україну Трампом, – пише Порошенко у соцмережі X. – Саме адміністрація Трампа активно протидіяла будівництву «Північного потоку-2», впроваджуючи санкції, що зупинили проєкт. Це був важливий удар по енергетичних інтересах Росії. Важливо й те, що Трамп підтримував Мінські угоди, а його спецпредставник Курт Волкер чітко координував дії з ЄС, щоб не допустити ескалації війни. Ба більше — саме з адміністрацією Трампа ми вперше обговорювали поставки систем ППО і ударних вертольотів «Apache».
Я кардинально не погоджуюся, коли хтось лякає Україну Трампом.
Як президент, я працював з адміністрацією Трампа з перших днів його каденції в 2016 році до травня 2019 року.
Одне з перших рішень Трампа — передати Україні летальну зброю, яку ми чекали з 2014 року. Джавеліни… pic.twitter.com/PtFwYCLymz
— Петро Порошенко (@poroshenko) November 6, 2024
Можливо ця точка зору буде актуальної навіть для Європи, яка ховала саму себе 7 листопада на саміті у Будапешті. На завершення того саміту Орбан підтвердив думку, що обставини змінилися та Україні вже не потрібні 50 мільярдів євро.
Це певно тому, що Орбан зовсім не друг Трампа і не ключик до нього. Він друг зовсім інших людей – та й гроші, як родина Дубинського, отримує зовсім з інших джерел.
До речі, позивний Дубинського у ФСБ – Буратино. Кажуть, позивний Орбана – «Вагур». Це кличка тупого собаки з угорського мультика «Лисенятко Вук», популярного за радянських часів.
Та наостанок ще декілька новин від Інформатора 7 листопада, над якими варто поміркувати:
