Легендарну стелу на в’їзді до Донецької області планують перенести з прифронтових територій вглиб тилу. Цей крок спричинений бажанням зберегти цей об’єкт для історії та майбутніх поколінь. Стела стала символом незламності, мужності та сили українських воїнів. На ній залишено десятки підписів волонтерів, бійців та мирних жителів, усіх тих, хто відправляється на фронт. Наразі обстріли не дістають до неї, проте ризики пошкодження чи знищення залишаються високими.
Для збереження цього об’єкта було створено відповідну петицію. У зверненні, авторкою якого є Оксана Андрусяк, підкреслюється не лише необхідність збереження стели, а й надання їй статусу пам’ятки культурного та історичного значення.
За короткий час петиція про збереження та перенесення стели отримала понад 7 тисяч голосів із 25 тисяч необхідних, а до завершення голосування залишилося 88 днів.
Авторка пропонує перенести стелу у тил або до музею сучасної війни, визнати її культурним та історичним об’єктом, вшановувати її як символ боротьби та витривалості українців.
Стела – місце сакральне
З петицією повністю погоджуються ветеран та громадський діяч Олег Симороз і експертка проєкту “Мережа захисту національної спадщини” Катерина Чуєва.
На думку Симороза, стела має вже давно символічне значення. Для багатьох вона стала місцем, куди люди повертаються знову і знову. З огляду на те, що лінія фронту розширюється, важливо зберегти об’єкт.
“Я, як український ветеран, і багато військових, цивільних, волонтерів підтримують ідею збереження цього місця. Воно дійсно символічне. Воно зображається у картинах, люди роблять татуювання з його зображенням. Для багатьох, хто побував на сході, це перше місце в бойових діях”, – висловив свою думку Симороз.
Симороз вважає, що стела стала для багатьох справжнім “сакральним” місцем. Вона має величезне символічне значення, адже ті, хто їдуть на фронт, усвідомлюють, за що борються. Це символ опору Донецької області, що символізує сміливість та мужність українців.
“Це великий символ для нас, оскільки Донецька область є символом українського опору на сході України”, – додав він.
Ветеран зазначає, що наразі обстріли ще не досягають стели, проте ризик її втрати залишається високим. На його думку, не варто чекати, поки петиція набере необхідну кількість голосів — потрібно діяти вже зараз. Найбільш вдалим місцем для стели він вважає Київ.
“Необхідно знайти їй нове місце. Я вважаю, що в Києві, адже це столиця. Ця стела має всеукраїнське значення. Відповідно, потрібно забезпечити, щоб її відвідувало якомога більше людей”, – підсумував ветеран.
Катерина Чуєва, експертка проєкту “Мережа захисту національної спадщини”, також підтримує думку про необхідність рятувати стелу і перенести її якомога швидше. Україна вже втратила багато культурних пам’яток.
“Існує потреба в перенесенні, оскільки в цій зоні стела може бути знищена в будь-який момент”, – акцентує Чуєва.
Вона наголошує на важливості надання стелі нового статусу та вшанування її як культурного та історичного об’єкта, з можливим наданням статусу музейного.
“Я вважаю, що музеєфікація стели як музейного предмета була б доцільною. Процес отримання документів на неї є складним, але можливим, і відповідні органи охорони культурної спадщини можуть надати цій стелі статус щойно виявленого об’єкта”, – зазначає вона.
Чуєва зазначає, що слід провести консультації з Донецькою ОВА, управлінням культури та адміністрацією музею Другої світової війни. Ймовірно, стела тимчасово знайде собі прихисток у цих установах.
Стела на в’їзді у Донецьку область
Нагадаємо, у липні 2024 року стела була вражена російським дроном, який було спрямовано на неї прицільно.
У квітні 2024 року, під час модернізації стели, ремонтники зафарбували всі підписи військових та волонтерів, які залишилися на ній, що спричинило скандал.
