Представник Центренерго зранку заявив, що у звʼязку із похолоданням, що прогнозується, в Україну з наступного тижня повернуться відключенням світла. В Києві та інших містах кажуть про облави ТЦК у пʼятницю та вихідні. The Bild стверджує про наступ росіян на Донбасі фронтом у 70 км та що в Офісі президента всі похмурі та не знають, що робити. Інформатор аналізує головні новини пʼятниці, 1 листопада. Раніше саме через такі от новини-страшилки Зеленський проголосив План внутрішніх дій.
Два сценарії для Донбасу
Ситуація на Донбасі дійсно складна. Саме 1 листопада було названо чимало деталей, що підкреслюють цю складність.
По-перше, згущуються хмари навколо Курахового. Раніше Інформатор із посиланням на авторитетних військових експертів прогнозував, що Курахове можуть здати як раніше Селідове. Тобто, без вуличних боїв та осади. Наразі цю думку підтвердив український военкор Богдан Мірошников.
«На жаль, існує вірогідність того, до Курахове спіткає доля Селидового», – припускає Мірошников.
Курахове разом із Покровським – найважливіші логістичні центри для української оборони в Донецькій області. Захоплення цих міст може призвести до втрати значних територій та створити критичну проблему для українських сил у регіоні.
Нібито логічний висновок з того: Україна ймовірно здає Донбас. У цього висновку є підґгрунтя. Наступного тижня в США вибори, може перемогти Трамп. Він каже, що готовий зупинити війну, віддавши Росії окуповані нею українські території.
Українська влада з цим змирилася. Вона віддає населені пункти Донбасу, щоб зберегти своїх людей. Вона навіть намагалася зберегти забудову Селідового, так само як можливо вчинить і з Кураховим. Якщо на Банковій всі у сумі, як пише Bloomberg, та можливо змірилися, то нащо ж прикладати зайві зусилля.
Щоправда можливий ще один висновок. Україна знекровлює ворога, уникаючи оточень та великих битв, в очікуванні, коли в росіян вичерпаються ресурси. Тоді ЗСУ нанесуть контрудар – і зробити це буде так само легко, як восени 2022 року, коли росіяни видихнулися після наступу на Лисичанськ – Северодонецьк та були змушені швидко залишити значну частину окупованої території.
Доказом того є ось яка історія. Так, на Донбасі ЗСУ відступають. Але вони залишаються на Курщині, хоча зачистити Курщину для Путіна є справою честі. Він навіть війська КНДР туди підтягує. Але чи це змінить ситуацію, теж питання.
Тобто про те, що ЗСУ не може ані наступати, ані оборонятися, мова зараз не йде. Курщина якраз це доводить. Західні медіа так само пишуть про можливість контрудару, тобто дотримуються цієї, протилежної точки зору.
Яка з цих версій є правильною? Відповідь така: ми не знаємо. Ніхто не знає! Окрім людей, дотичних до держтаємниці.
Тож питання радше у тому, у що вірить кожен з нас. А у що ж нам вірити, коли з кожної праски зараз ллється в інфопростір, що долю війни вже вирішено, жахливий Трамп домовився з Росією, ЗСУ виснажені, мобілізація зірвана, тощо?
Навіщо Зеленському план внутрішніх дій
Саме на цей випадок Зеленський розповів про ще один свій план – «внутрішніх дій». І назвав навіть один з пунктів того плану: боротьба з фейками. Цікаво, що боротися з фейками президент вирішив не шляхом телемарафону, а за допомогою ГУР та СБУ.
Для когось це може виглядати навіть комічно. Перші два плана Зеленського (мирний план та план перемоги) вже не згадують. Ймовірно через відсутність підтримки. Але перші результати “внутрішніх дій” Україна отримала вже наступного дня. Стало відомо принаймні про двох затриманих в Україні пропагандистів, що працювали на агресора.
Один з них має впізнаване обличчя: нібито політолог, перед війною світився на каналах Медведчука. Сергій Білашко. Входив до агентурної мережі ФСБ, яку курував головний редактор Інтернет-сайту “ПолітНавігатор” Сергій Степанов. На початку повномасштабної війни СБУ виявила цей ворожий осередок, в результаті чого двох учасників російської агентури було затримано, а Степанов, який наразі перебуває в Криму, отримав заочну підозру. Тепер доля наздогнала ще одного.
Справа у тому, що Україна зараз у розпалі небезпечної гри. Якщо припустити, що ЗСУ дійсно виснажують росіян, а не здають Донбас, то саме зараз підтримка Заходу важлива, як ніколи. А що бачить Захід?
Зневіра, втомленість від війни. Плюс обʼєктивні проблеми, з якими не вдається впоратися. Це, наприклад, якість управління військовими підрозділами.
1 листопада стало відомо, що скандальний генерал Содоль пішов з ЗСУ після ВЛК. Одразу всі згадали, як Содоль, якого відправили у відставку ще у червні, вимагав від підлеглих «правильних доповідей», не помічав проблеми, вимагав від підлеглих неможливого. А сам пиячив та водив дружбу із поцінувачами «рускава міра».
Питання, чи багато таких содолей залишилося в ЗСУ – воно певно риторичне. Наслідки їх рішень спостерігаємо кожен день.
Проте коли до реальних проблем додаються ще й багаточисельні фейки, вигадки та страшилки, загальна уява псується – як у внутрішнього спостерігача, так і у зовнішнього. Тож боротьба з фейками зараз – це питання виживання країни.
Енергетика як пасовище для страшилок
У пʼятницю одна страшилка народилася та зникла прямо на очах. З наступного тижня, тобто з 4 листопада, в Україні можуть початися погодинні відключення електроенергії, заявив член наглядової ради «Центренерго» Володимир Величко. Він повʼязав це з похолоданням: буде мінус, споживання електрики зростатиме, потрібно мабуть буде вводити погодинні відключення світла.
Інформацію було спростовано спочатку власне компанією «Центренерго» – офіційно. Потім її ще раз спростувала НАК «Укренерго». Саме ця компанія вирішує щодо необхідності відключень. Наразі застосовувати їх не планується.
Мотиви пана Величко зрозумілі. Насправді він казав про підвищення плати за світло для промпідприємств. Та натякав – або треба платити більше, або отримаєте графіки.
Проте спекуляції на темі світла – це окрема розмова. Не хочеться перелічувати експертів, які влітку казали, що навіть часткове відновлення генерації, пошкодженої агресором, не є можливим. І з настанням холодів українці будуть сидіти без світла по 18 годин на добу.
Зараз питання вже так не стоїть, бо енергетики роблять свою справу. Проте залишився іще Путін, енергетику знов можуть обстрілювати ракетами. Але ситуація здається дещо змінилися у порівнянні з попередніми прогнозами.
Справа у тому, що тема енергетики теж є надто політизованою. І тут теж треба боротися зі страшилками. Тема якраз актуальна – одразу після Гелловіна.
І наостанок ще декілька новин 1 листопада від Інформатора, над якими варто поміркувати:
