Попри зовнішні зміни, що стосуються судової реформи в Україні, в системі продовжують залишатися особи, які навряд чи можуть бути вваженими представниками нових підходів. Одним з таких осіб є суддя Господарського суду Києва Денис Мандичев. Його вплив на справи все ще базується на застарілих “донецьких” схемах. Про це інформує видання Інформатор.
Скандали в судовій сфері часто сприймаються як щось далеке і абстрактне, але саме через таких осіб приймаються рішення, які прямо впливають на бізнес-середовище, долі компаній і навіть рівень довіри до держави. Щоб зрозуміти причини гальмування реформи, достатньо лише поглянути, хто обіймає ключові посади.
“Донецька школа”
Історія Дениса Мандичева є показовим прикладом того, як стара суддівська еліта не лише зберігає свій вплив, а й продовжує займатися схемами. Денис Мандичев – виходець із донецької суддівської школи, що діяла за часів екс-президента-втікача Віктора Януковича, і близький до Артура Ємельянова та Віктора Татькова, які створили системи контролю над судами.
Колишній голова Вищого господарського суду Віктор Татьков і ексзаступник голови Вищого госпсуду Артур Ємельянов у свій час влаштували так званий “донецький паровозик”, де від клієнтів “приймали замовлення” на остаточні рішення суду, забезпечуючи швидке та безболісне проходження через всі стадії. Проти Татькова та Ємельянова порушувалися кримінальні справи за підозрою в незаконному втручанні в автоматизовану систему розподілу справ і організації замовних рішень. Вони також стали фігурантами численних журналістських розслідувань про рейдерство та корупцію.
Ці двоє – архітектори старої суддівської системи, а поява ім’я Мандичева в публікаціях яскраво свідчить про його приналежність до “школи”. Його вважають “молодим, але надійним партнером” старших колег – Ємельянова і Татькова.
Завдяки Мандичеву, система, яку обіцяли зламати після Майдану, не лише вижила, але й адаптувалася. І поки в Україні ведуться розмови про верховенство права, в самому центрі правосуддя у столиці сидить особа, яка, судячи з усього, належить до старої гвардії.
Статки і доходи
Згідно декларації за 2024 рік, Денис Мандичев живе в квартирі в Києві, яка належить матері його дружини, а власного житла у нього немає. Він декларує два автомобілі, але й вони зареєстровані на батьків, тож власного транспорту у нього з дружиною начебто немає.
За минулий рік на посаді судді він заробив понад 1,8 мільйона гривень, а його дружина з ФОП, основний КВЕД якої “Роздрібна торгівля через мережу інтернет”, – більше 7,2 мільйонів гривень.
Суми заощаджень Мандичева, в порівнянні з дружиною, також мінімальні – лише 130 тисяч гривень у Приватбанку. Натомість його дружина має 5,5 мільйонів гривень готівкою і ще майже 250 тисяч гривень та понад 3 тисячі євро на банківських рахунках.
Ці цифри – лише верхівка айсберга. ЗМІ повідомляли про рахунок Мандичева в швейцарському банку UBS, на якому зберігалося близько 660 тисяч швейцарських франків. Окрім того, була інформація про наявність кіпрського паспорта у судді Мандичева.
Чому це важливо
Цей бекграунд не заважає Денису Мандичеву продовжувати виконувати свої обов’язки на керівній посаді у Господарському суді міста Київ. І щоразу, коли хтось у Госпсуді столиці отримує рішення, яке виглядає як “замовлене”, варто пам’ятати: поки такі особи, як “мандичеви”, залишаються на своїх посадах, стара система продовжує існувати та процвітати.
