Міністерство оборони впроваджує нову систему цифрового супроводу для військовозобов’язаних, яка отримала назву “check-in мобілізованого”. Ця ініціатива надасть можливість відстежувати кожен етап мобілізаційного процесу, а також запобігти самовільним залишенням частин військовими.
Запровадження “чекіну” дозволить цифровізувати шлях від моменту отримання повістки до прибуття українця на військову службу. Про це розповів Олег Берестовий, керівник Головного управління інформаційних технологій Міноборони, під час виступу на форумі, що проходив у Києві.
Процес реалізації програми почнеться з електронного військово-облікового документа в системі Резерв+. У реєстрі будуть зафіксовані дані про те, хто і коли сканував QR-код у додатку, а також які дії виконувалися щодо військовозобов’язаних. Берестовий вважає, що це стане важливим інструментом для захисту прав як громадян, так і органів державної влади.
“Ця система також дозволить фіксувати випадки самовільного залишення частини [СЗЧ], надаючи інструменти та дані для запобігання або уникнення таких ситуацій,” – зазначив Берестовий. Він також додав, що, окрім спрощення бюрократичних процедур, система буде мати аналітичну функцію.
Також планується реалізація кількох етапів цифровізації, які включають:
- Запровадження електронних направлень на ВЛК та цифрові висновки комісій.
- Автоматичне формування списків для відправлення до навчальних центрів.
- Синхронізацію даних реєстру “Оберіг” з системою “Імпульс” у навчальних центрах.
- Фіксацію моменту прибуття до військової частини.
Обмеження виплат військовим ЗСУ за принципом аліментників
Для військовослужбовців, які самовільно залишили свої підрозділи, можуть бути запроваджені додаткові обмеження, що нагадують ті, які застосовуються до боржників з аліментів. Про це повідомив Роман Костенко, секретар комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки. До комітету надійшло офіційне звернення від Генерального штабу ЗСУ з проханням розглянути два законодавчі проєкти, що стосуються проблеми самовільного залишення військової частини (СЗЧ).
За словами Костенка, запропоновані ініціативи містять складні, але необхідні адміністративні механізми впливу на порушників. Вони включають можливі обмеження прав та доступу до соціальних виплат, подібно до санкцій, що застосовуються до боржників по аліментам. Однак депутат підкреслив, що питання соціальної підтримки є вкрай чутливим, адже воно гарантоване Конституцією України.
Згідно з даними Офісу генерального прокурора, з початку 2022 року до серпня 2023 року в Україні було зареєстровано понад 270 тисяч кримінальних проваджень за фактами СЗЧ та дезертирства. Однак до суду дійшло лише близько 5% цих справ. У грудні ОГП також повідомив про обмеження доступу до статистики щодо військових злочинів, пояснивши це питаннями національної безпеки.
Ці заяви були зроблені на тлі ширшої критики системних проблем у державному управлінні. Роман Костенко раніше виступав за запровадження примусових механізмів мобілізації, підкреслюючи, що модель “добровільного контракту для всіх” є нереалістичною в умовах війни. Він зазначав, що більшість громадян не підуть на фронт добровільно, а ідея умовного “нового суспільного договору” має всі шанси на невдачу.
На його думку, хаос і відсутність системності спостерігаються не лише у сфері мобілізації, але й в інших ключових секторах, таких як енергетика. Проблеми у тилу, за його словами, підривають довіру суспільства і сприяють зростанню випадків самовільного залишення військових частин.
