Більше страждань для людей: ескалація Росії суперечить її публічним закликам до переговорів – МВФ

Повітряні атаки РФ, особливо за допомогою дронів, посилилися у листопаді-грудні. Агресивні дії РФ спричиняють серйозні гуманітарні наслідки, кількість біженців не скорочується. Усе це не узгоджується з публічними закликами Росії до мирних переговорів. Про це йдеться в Меморандумі МВФ від 20 грудня 2024 року.

МВФ наголошує, що у третю річницю російського вторгнення гуманітарний вплив війні на Україну залишається приголомшливим. Наявні дані свідчать, зокрема, що 6,75 мільйона біженців перебувають за межами України, ще майже 4 мільйони осіб є внутрішньо переміщеними.

Майже 12 000 мирних жителів вбито і майже 26 000 поранено. Третина населення стикається з проблемою продовольчої безпеки, кажуть у МВФ.

У Фонді додали, що органи влади України оперативно працюють над вирішенням викликів, пов’язаних із поточним процесом руйнівні атаки на критичну інфраструктуру.  Водночас енергетична ситуація продовжує залишатися дуже складною, зважаючи на те, що дефіцит електроенергії та відключення світла залежать від масштабу подальших атак Росії та температурними показниками у зимовий період.

У МВФ наголошують, що економіка може відновитися швидко, особливо за умови покращення безпекової ситуації у коротші терміни. При цьому військові ризики залишаються вкрай високими.

Ескалація Росії в листопаді-грудні не узгоджується з публічними закликами до мирних переговорів і створює більше страждань для людей, більше збитків і втрат для бізнесу та додатковий бюджет тиск витрат і підвищує потреби у фінансуванні”, – підсумували у відомстві.

Українські біженці та проблема повернення

Згідно з опитуванням Центру міжнародних інституційних порівнянь та міграційних досліджень Інституту Ifo в Мюнхені, майже чверть українських біженців у Європі не планують повертатися додому. Водночас президент України Володимир Зеленський не раз заявляв, що хоче, щоб біженці повернулися, щоб підтримати зруйновану війною економіку і протистояти Росії. Глава держави пояснює, що Україна має повернути 7,5 млн біженців з-за кордону (тобто майже усіх, хто виїхав) щоб “годувати” 10,5 млн пенсіонерів.

Проте, як свідчить опитування, результати якого  Агентство ООН у справах біженців (УВКБ ООН) оприлюднило 20 листопада, оптимістично налаштованих людей більше серед внутрішніх переселенців, ніж у біженців за кордоном. Загалом 61% опитаних українських біженців і 73% внутрішньо переміщених осіб планують і сподіваються одного дня повернутися додому. За даними УВКБ ООН, війна змусила залишити свої будинки майже 10,5 млн українців. Наразі понад 6,7 мільйона біженців з України звернулися за міжнародним захистом (більшість у Європі), а понад 3,7 мільйона людей залишаються вимушено переміщеними всередині країни.

У випадку завершення війни у 2025 році близько 2-2,5 мільйона українців можуть повернутися на батьківщину з Європейських країн. Це випливає з даних, які навів демограф і заступник директора Інституту демографії та проблем якості життя НАН України Олександр Гладун.

Нещодавно Інформатор повідомляв за яких умов українські біженці готові повернутися на Батьківщину. Найголовнішим критерієм для українців за кордоном є безпека. Також важливими є вступ до НАТО і ЄС та високі зарплати. Серед вимог є й подолання корупції в державі та реформи, зокрема, у сфері охорони здоров’я та освіти. Причому повернутися буде складніше тим українцям, які мають дітей.

Джерело