Уряд затвердив постанову, підготовлену Міністерством соціальної політики, що дозволяє враховувати страховий стаж, здобутий за межами України, для визначення права на пенсію. Цю інформацію 23 червня оприлюднили в Мінсоцполітики.
Згідно з постановою, якщо у вас є 25 років страхового стажу в Україні та ще 7 років за кордоном, загалом це 32 роки. Це саме той мінімум, який надає право на вихід на пенсію у 60 років.
“Страховий стаж, отриманий за межами України, враховується лише для визначення пенсійних прав. Він не впливає на розмір пенсії (за винятком деяких країн, з якими підписані відповідні угоди),” – зазначили в Мінсоцполітики.
Що необхідно зробити?
Отримати в чужій країні офіційний документ (кожна країна має власні формати звітності для підтвердження страхового стажу), який підтвердить вашу офіційну зайнятість, що дозволить зарахувати період роботи у цій країні до страхового стажу. Щоб отримати такий документ, необхідно звернутися до пенсійного органу держави, де ви працювали (наприклад, у Німеччині — це Німецький фонд пенсійного страхування – Deutschen Rentenversicherung, в Італії — Національний інститут соціального забезпечення – Istituto Nazionale della Previdenza Sociale тощо).
Якщо ви не можете отримати такий документ (наприклад, перебуваючи в Україні), можна звернутися до найближчого територіального відділу Пенсійного фонду України. У такому випадку ПФУ зробить запит до Міністерства закордонних справ України, яке, в свою чергу, надішле запит до пенсійного органу країни, де ви працювали.
“Для того, щоб пенсія була призначена вчасно, рекомендуємо заздалегідь подбати про наявність усіх документів – за півроку-рік до досягнення пенсійного віку (з урахуванням часу, необхідного для документообігу між країнами),” – зазначає Мінсоцполітики.
Іноді можуть виникнути ситуації, коли пенсійний орган країни, де ви працювали, не має повної інформації про вас (наприклад, ви працювали до впровадження сучасних цифрових систем обліку). Така ситуація не є критичною і має вирішення: у Німеччині, наприклад, ви можете надати пенсійному органу паперові документи, такі як контракт на працевлаштування, розрахункові листи по зарплаті, довідку про трудову діяльність або довідку від роботодавця. В Італії це можуть бути трудові контракти, розрахункові листи по зарплаті, довідки про сплачені внески або декларації про доходи. Які саме документи потрібні для підтвердження, слід уточнити безпосередньо в пенсійному органі тієї країни, де ви працювали.
Варто перевірити, чи буде отриманий документ визнаний в Україні, чи йому потрібна легалізація. Легалізація – це процедура надання документу юридичної сили на території іншої держави. Легалізація документів з країнами, з якими Україна має міжнародні угоди, проходить за спрощеною процедурою або зовсім не вимагається.
Можливі варіанти:
- Країна, в якій ви працювали, має з Україною угоду про правову допомогу (перелік таких країн можна знайти за посиланням). Такі угоди часто передбачають повне звільнення документів від додаткового засвідчення. Достатньо нотаріального засвідчення отриманого документу та офіційного перекладу (переклад також може вимагати нотаріального засвідчення).
- Країна, в якій ви працювали, є учасником т.зв. Гаазької конвенції 1961 року (повний перелік доступний за посиланням). У такому випадку для легалізації документа використовується апостиль. Тобто, щоб документ визнавався дійсним в Україні, на ньому повинен бути спеціальний штамп – апостиль. Апостиль може проставлятися Міністерством юстиції, Міністерством закордонних справ або іншим уповноваженим органом залежно від типу документа. У цьому випадку діями буде: отримати апостиль, зробити переклад на українську мову та нотаріально засвідчити переклад.
- Країна, в якій ви працювали, не має міжнародних угод про правову допомогу з Україною. В такому випадку буде потрібна консульська легалізація.
Процес легалізації:
- Спочатку ви засвідчуєте документ в уповноваженому органі країни, що видала його. Це може бути Міністерство закордонних справ, Міністерство юстиції або інший державний орган.
- Потім легалізуєте його в консульстві України за кордоном. Посольство чи консульство України підтверджує справжність підпису й печатки громадянського органу, який засвідчив документ.
- Після цього документ вважається легалізованим для використання в Україні.
- Не забудьте про нотаріальний переклад українською мовою. Переклад може бути виконаний як за кордоном (в консульстві України), так і в Україні акредитованими перекладачами з наступним нотаріальним засвідченням.
- Після цього передайте документ до Пенсійного фонду в Україні для зарахування страхового стажу, набутого за межами України.
Як раніше повідомляв Інформатор, страховий стаж ‒ це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, та за який щомісячно сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відомості про страховий стаж формуються та відображаються (довідка ОК-5) відповідно до даних, які подаються страхувальниками в звітностях про нараховану заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомога, компенсація) застрахованих осіб, а також інформацією про сплату страхових внесків. Ця інформація надходить до Пенсійного фонду України від Державної податкової служби в рамках міжвідомчого обміну.
В Україні право на призначення пенсії за віком визначається в залежності від набутого страхового стажу. Згідно з пенсійною реформою, страховий стаж, що надає право на вихід на пенсію у 60 років, збільшується на 12 місяців щорічно, і у 2028 році він становитиме 35 років. Це може бути 60, 63 або 65 років.
