Після повернення з-за кордону чоловік виявив, що з його рахунків було списано 150 750 гривень. ПриватБанк відмовився компенсувати йому цю суму, стверджуючи, що він сам винен, оскільки передав свій пін-код третім особам. Така інформація наводиться у рішенні Тиврівського районного суду Вінницької області, опублікованому 5 грудня 2025 року.
21 березня 2017 року чоловік відкрив валютний рахунок у євро в ПАТ КБ “ПриватБанк”, на який були зараховані кошти. 31 травня 2017 року він виїхав за межі України і повернувся лише 27 грудня того ж року. Після повернення він виявив, що картки для виплат та “Універсальна” картка в гривні залишилися за кордоном. З цієї причини він звернувся 4 січня 2018 року до відділення “ПриватБанк” для отримання нових карток. Під час перевипуску менеджер повідомила, що на обох картах були проведені незнайомі валютні операції. На його прохання надали інформацію про рух коштів і зареєстрували заяву в службу безпеки ПАТ КБ “ПриватБанк” стосовно шахрайських дій з його рахунками.
Виявилося, що з 1 грудня 2017 року по 13 грудня 2017 року з його валютного рахунку в євро було списано 9 516 євро через експрес-платежі телефонами на його гривневу картку “Універсальна”, де ці кошти були автоматично конвертовані в гривні за курсом банку на день здійснення операцій. У період з 13 по 14 грудня 2017 року з гривневої картки “Універсальна” було зроблено десять переказів по 15 075 гривень, в загальному на суму 150 750 гривень, яка на 14 грудня 2017 року становила 4 667 євро. Співробітники служби безпеки повідомили, що з номера його операційного телефону, прив’язаного до карток, здійснювалися дзвінки, а також проводилися списання. За словами працівників банку, шахраї скопіювали та перевипустили SIM-картку з його номером для проведення незаконних операцій. Він наголосив, що його SIM-картка завжди залишалася з ним за кордоном, і нікому її не передавав.
Також він подав заяву про шахрайські дії до поліції 4 січня 2018 року. 29 січня 2018 року він звернувся зі скаргою до Національного банку України. Його скарга була передана ПАТ КБ “ПриватБанк”, і в лютому 2018 року він отримав відповідь, у якій банк фактично відмовив у відшкодуванні завданих збитків, зазначивши, що це його провина, оскільки він передав свій пін-код третім особам. Чоловік переконаний, що виконав усі вимоги, пов’язані з повідомленням банку про незаконні списання.
Відповідно до статей 1-3 закону України “Про захист прав споживачів”, якщо суд задовольняє вимоги споживача, він також має розглянути питання відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Розрахунок пені показує, що 13 грудня 2017 року було стягнуто 75 357 гривень. Кількість днів для стягнення пені з 14 грудня 2017 року по 25 квітня 2018 року становить 133 дні: 75 357 х 0,1% х 133 = 10 022 гривні; 14 грудня 2017 року стягнуто 75 357 гривень. Кількість днів для пені з 15 грудня 2017 року по 25 квітня 2018 року становить 132 дні: 75 357 х 0,1% х 132 = 9 947 гривень. Загальна сума пені становить 19 969 гривень. Чоловік також вважає, що діями банку йому завдано моральної шкоди на суму 5 тисяч гривень. Він просить суд стягнути з ПриватБанку 150 750 гривень збитків, 19 969 гривень пені та 5 тисяч гривень моральної шкоди.
4 вересня 2018 року ПриватБанк подав до суду відклик на позов. Чоловік не довів, що спеціальний платіжний засіб був використаний не ним. Із записів телефонних розмов стало зрозуміло, що він сам телефонував на номер 3700, надав усю необхідну інформацію для ідентифікації клієнта і здійснив переказ коштів на свій рахунок в іншому банку, передавши реквізити оператору (це підтверджується аудіозаписом). Щодо стягнення моральної шкоди зазначено, що наявність вини є необхідною умовою для розгляду питання відшкодування. Чоловік не зміг довести, у відповідності до статті 60 ЦПК України, заподіяння йому моральних страждань банком. Він просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Яке рішення ухвалив суд?
Суд частково задовольнив позов чоловіка. З акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на його користь стягнуто завдані збитки в сумі 150 750 гривень та пеню в сумі 19 969 гривень, всього стягнено 170 719 гривень.
“Аналіз наведених норм свідчить, що вина банку у знятті коштів з рахунків клієнта виключається тільки за умов доведення, що саме клієнт своїми діями або бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню пін-коду або іншої інформації, яка дозволяє ініціювати платіжні операції. У ході судового розгляду відповідач не спростував доводи позивача щодо вчинених відносно нього незаконних дій, а також не довів, що позивач своїми діями або бездіяльністю сприяв втраті або незаконному використанню особистої інформації, що дозволяє від його імені здійснювати платіжні операції. Тому суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення на користь позивача завданих збитків на суму 150 750 гривень”, – зазначив суд.
