Шахраї виготовили дублікат SIM-карти Київстар і успішно викрали 113 470 гривень з кредитної картки жінки, яка на той момент перебувала у Німеччині. Вона не змогла заблокувати свої рахунки, оскільки її телефон перестав функціонувати. Цю інформацію містить рішення Хортицького районного суду Запоріжжя, опубліковане 23 грудня 2025 року.
24 вересня 2024 року жінка отримала на свою електронну пошту повідомлення від ПриватБанку про підозрілий вхід до її акаунта «Приват-24» з незнайомого мобільного телефону. Через те, що її номер став нефункціональним, вона не могла скористатися застосунком «Приват-24» або зв’язатися зі службою підтримки. Зателефонувавши з номера свого сина на «гарячу лінію» ПриватБанку, вона намагалася заблокувати свої рахунки, але її дзвінок був відхилений. З служби підтримки вдалося зв’язатися лише пізніше, після чого рахунки були заблоковані. На момент вчинення переказів на кредитній картці перебувало 3 862 гривні. Загальна сума коштів, перерахованих з кредитної картки, становила 113 470 гривень, включаючи комісії, з яких 109 607 гривень – це кредитні кошти, а 3 862 гривні – особисті. Поки вона була в Німеччині, шахраї використовували дублікат її SIM-карти Київстар з іншого терміналу зв’язку, перебуваючи у межах дії базових станцій у Миколаївській та Одеській областях. Незважаючи на те, що вона повідомила АТ КБ «ПриватБанк» про факти шахрайства і звернулась до правоохоронних органів, банк продовжував нараховувати відсотки за використання кредитного ліміту та штрафи згідно договору від 08.11.2012 року. В умовах, коли банк не вжив заходів для запобігання угодам і не повернув незаконно вкрадені кошти, жінка була змушена звернутися до суду.
27 лютого 2025 року АТ «КБ «ПриватБанк» подало через систему «Електронний суд» відклик на позов, просячи відмовити у задоволенні вимог. Банк вважав, що заволодіння коштами сталося через те, що жінка не захистила свій фінансовий номер та порушила конфіденційність своїх даних, необхідних для ідентифікації. Також, на його думку, жінка обрала неправомірний спосіб захисту, намагаючись стягнути з банку спірну суму. Моральну шкоду банк вважав недоведеною.
Яке рішення виніс суд?
Суд відмовив жінці у задоволенні позову. Вона не забезпечила захист свого фінансового номера, що призвело до підтвердження операції 24 вересня 2024 року шляхом надання правильних відповідей на контрольні питання.
“За фактом заволодіння коштами 24 вересня 2024 року, Службою Безпеки АТ КБ «ПриватБанк» була проведена перевірка, яка виявила, що позивачка не захистила свій фінансовий номер, і підтвердження операції було виконано шляхом надання правильних відповідей на контрольні запитання. Суд дійшов висновку, що дії позивачки стали причиною для незаконного заволодіння її коштами. Крім того, повідомлення банку про шахрайські дії було зроблене лише через 29 хвилин після того, як вона дізналася про доступ до свого акаунта третіми особами. Після цього з боку банку жодних спірних операцій не відбулось. Вважаючи на обставини, суд дійшов висновку, що АТ КБ «ПриватБанк» довів, що позивачка своїми діями сприяла незаконному використанню своєї персональної інформації та в результаті цього банк не може нести відповідальність за проведені операції”, – зазначив суд.
