Українські школи можуть, але не зобов′язані враховувати оцінки, отримані учнями за кордоном, повідомили 18 грудня у Міністерстві освіти й науки у відповідь на запит видання “Дзеркало тижня”. У відомстві пояснили, що лише “рекомендували” навчальним закладам враховувати оцінки, але школи роблять це на свій розсуд. Наприклад, у міністерстві зазначили, що оцінки можна перезараховувати, якщо збігаються навчальні предмети у навчальних планах української та закордонної школи.
Наприклад, цитує zn.ua відповідь МОН, можна врахувати оцінки з математики, фізики, хімії, іноземної мови тощо. А для врахування результатів навчання з музики, фізичної культури та інших предметів школи можуть навіть враховувати результати навчання, отримані в закладах позашкільної освіти – для цього потрібне рішення педагогічної ради.
Чому українська школа може відмовити – пояснення МОН
У Міносвіти також пояснили, у яких випадках українські освітні заклади можуть відмовити учневі у зарахуванні його оцінок із закордонної школи.
“Наприклад, якщо роки навчання в Україні та за кордоном не збігаються. Є практика, коли в Україні учень навчався у 7 класі, але за кордоном його зарахували у 6 клас – на рік назад, щоб мати змогу вивчити мову країни перебування і інтегруватися у середовище”, – йдеться в повідомленні.
Одна із поширених перешкод перезарахуванню оцінок – це коли зміст навчальної програми, навчальні теми з певного предмета відрізняються. Окрім цього, існують також розбіжності у графіках початку і завершення навчального року в Україні та за кордоном, оскільки в нашій країні семестр і навчальний рік завершуються швидше.
Для учнів, які одночасно навчаються за кордоном і в українському закладі освіти, річне оцінювання може бути проведено перед початком наступного навчального року з урахуванням результатів навчання в закордонній школі.
Ще одна перешкода для зарахування оцінок полягає у тому, що за кордоном поширеними є інтегровані курси, які містять опанування кількох навчальних предметів. Однак в нашій країні така практика є рідкістю, тому педагогічні ради приймають рішення щодо того, з яких предметів перезараховуються оцінки.
Якою має бути довідка про “закордонні” оцінки
У Міністерстві також розповіли, які документи повинен надати учень в українську школу, щоб йому зарахували результати навчання за кордоном.
“Якщо потрібно врахувати результати навчання школяра за семестр/за рік із тих предметів, які є в обох навчальних планах української та закордонної шкіл учневі достатньо надати табель (свідоцтво) з оцінками“, – вказали у відомстві.
Відповідно до наказу МОН No563 від 15.05.2023 року подаючи довідку про зарахування до закладу освіти в Україні (якщо учень вибув чи не навчався в українській школі) потрібно, щоб довідка містила таку інформацію:
- ім’я та прізвище;
- дата та місце народження учня (учениці);
- назва навчального закладу та період навчання учня в ньому;
- клас навчання;
- перелік предметів із зазначенням кількості навчальних годин,
- результати навчання (оцінки);
- система оцінювання, яку використовують в закладі освіти, із зазначенням найвищого та найнижчого балів;
- дата видачі, печатка та підпис керівника закладу освіти (за можливості).
Якщо школа відмовляється враховувати результати навчання у закордонній школі, і батьки незгодні з цим рішенням, у МОН радять звернутися до відповідного органу управління освіти, обласного департаменту освіти та науки. Або надіслати письмове звернення до міністерства: mon@mon.gov.ua.
Що обіцяв Лісовий
Батьки, чиї діти здобувають освіту за кордоном, скаржаться, що попри обіцянки Міністерства освіти та науки України, їхнім дітям часто не зараховують оцінки, отримані у закордонній школі. Хоча раніше міністр освіти Оксен Лісовий наголошував: “Наше завдання – зробити все, аби діти продовжували здобуття освіти й водночас не були перевантажені, а також не втрачали зв’язок з Україною”.
Міністр у травні 2023 року писав, що МОН рекомендує закладам освіти враховувати всі дані про успішність із закордонних шкіл під час зарахування до української (за предметами, що дублюються в програмі). Для цього потрібна довідка зі школи, де дитина навчалася.
За предметами українського компонента (українська мова, література, історія України) можна пройти оцінювання та отримати річну оцінку. Також відповідне оцінювання дитина проходить, якщо не має довідки із закордонної школи. Для 5-8 та 10-го класів таке оцінювання може проводитися навіть у форматі 2-бальної шкали (склав – не склав), наголосив Лісовий.
Українські школярі за кордоном та глибоке занепокоєння Лісового
Українські старшокласники масово виїжджають за кордон. Особливо це стосується хлопців-підлітків, які навчаються в 10-11 класах. Така тенденція виникла через війну в Україні – 17-річні хлопці мають ставати на військовий облік, а вже з 18 років їм заборонений виїзд з України.
Про це 11 жовтня під час години запитань до уряду у Верховній Раді заявив міністр освіти та науки України Оксен Лісовий. За його словами, це бентежить його. Тож МОН спонукає дітей залишатися в Україні. Лісовий наголосив, що ключове, що Міносвіти має запропонувати учням, – це якісну професійну, передвищу та вищу освіту.
Очільник МОН також заявив що західна освіта частково міфологізована. А ті вищі навчальні заклади, в які вступають українці, не кращі за вітчизняні регіональні виші.
Як повідомляє Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, станом на жовтень за кордоном перебуває 1,4 мільйона українських дітей-біженців. Втім, з них 600 тисяч не відвідують школу та інші заклади освіти.
Один з найвищих показників відвідування в Ірландії – там у школи ходять 97% українських дітей. У Румунії теж відносно високі показники – 83%, у Франції – 69%, а у Німеччині та Австрії – по 63%. Натомість один з найнижчих показників у Молдові – лише 8% українських дітей біженців відвідують там школи. Також низькі показники у Хорватії та Великій Британії – 16% та 17% відповідно.
Дослідження показують, що основною проблемою вступу до шкіл стала відсутність мовних курсів та підготовчих класів для дітей з України. Все це ускладнює можливість інтегруватися у національні системи нової країни. Але без освіти ці діти не залишаються. Відомо, що близько 57% українських біженців, які не відправили своїх дітей до місцевих шкіл зробили це через дистанційне навчання за українськими програмами.
