В Україні активно обговорюється публічна позиція командира Третього корпусу ЗСУ Андрія Білецького, яка була викладена в колонці “Рік тверезості”, опублікованій у спеціальному випуску журналу NV Світ попереду 2026 за ексклюзивною ліцензією The Economist. Цей матеріал з’явився на тлі загострення ситуації на фронті і викликав великий резонанс серед військових та експертів.
У своїй статті Білецький підкреслює, що незалежно від того, чи триватиме війна, чи Україна увійде в період паузи, армія повинна пройти термінові та глибокі реформи. Виживання держави та здатність протистояти майбутнім агресіям Росії – це на кону. Ось п’ять головних тез Андрія Білецького:
1. Армія має змінитися за будь-якого сценарію
Командир Третього корпусу акцентує, що незалежно від активних бойових дій чи перемир’я, реальна боєздатність ЗСУ залишається визначальним фактором. Західні партнери оцінюватимуть Україну за здатністю її армії, тоді як Росія враховуватиме лише силу:
“У кожному з варіантів – під час активних дій чи паузи – на карту стосується одне: виживання держави. Партнери оцінюватимуть Україну не за політичними деклараціями, а за реальними можливостями її армії. Росія ж реагує лише на силу – без урахування намірів”.
2. Високі втрати – наслідок недостатньої підготовки мобілізованих
Білецький вважає, що Україна наразі здатна підготувати кілька тисяч інструкторів з бойовим досвідом за пів року, які могли б забезпечити якісну підготовку десятків тисяч солдатів. Мається на увазі не формальна мобілізація, а навчання людей, які можуть виживати і воювати в умовах сучасного бою:
“[Підготовлені інструктори] зможуть забезпечувати випуск не менше 40 тисяч повноцінно навчений солдатів кожні півтора місяця. Це не “мобілізовані з нуля”, а люди, здатні витримувати тиск і боротися. Ми створили ефективний механізм у військовій школі імені Євгена Коновальця – кращому навчальному закладі ЗСУ, і цей досвід легко масштабувати”.
3. Критичний дефіцит сержантів
Однією з головних проблем ЗСУ Білецький вважає нестачу повноцінного сержантського корпусу. Він зазначає, що саме сержанти є основою сучасної армії, але через втрати та відсутність системної підготовки цей рівень залишається слабким.
“Без [сержантського корпусу] навіть найкращі командири не рятують ситуацію: “старі” гинуть швидше, ніж встигають передати свій досвід, а недосвідчене поповнення не може утримувати позиції під тиском. Формування професійного сержантського корпусу – це складно, але не важче, ніж змінити підхід до бойової підготовки”.
4. Рішення приймають “паперові генерали”
Білецький акцентує увагу на відриві між теорією та практикою в командуванні. Багато генералів не мають актуального бойового досвіду, проте приймають важливі рішення:
“Генерали виступали в ролі “книжкових” офіцерів, а сьогодні керують людськими долями. Чи є серед них розумні, досвідчені, компетентні? Так, але їм не вистачає практичного досвіду. Це не просто українська проблема. США після Іраку стикнулися з аналогічним. Багато генералів не воювали з часів В’єтнаму. Перша війна в Іраку виявила розрив між теорією та практикою. Вихід був радикальний: очищення генеральського корпусу і підвищення тих, хто мав реальний бойовий досвід. Україні потрібна така ж реформа”.
5. Переатестація офіцерів – питання виживання, а не покарання
Командир Третього корпусу виступає за повну переатестацію офіцерського складу, зауважуючи, що це повинен бути інструмент відбору та розвитку здібних командирів, а не механізм репресій.
“Необхідно терміново усунути всі бар’єри для зростання обдарованих молодих офіцерів”, – підкреслив він.
Реакція суспільства і військових
Публікація отримала переважно позитивні відгуки. Військовий та громадський діяч Ігор Луценко зазначив, що Україні вкрай необхідні спікери з “бетонним авторитетом”, які зможуть чесно донести до суспільства проблеми армії та необхідність непростих рішень.
“Я дуже хочу, щоб ця скромна колонка, котру командир Третього корпусу написав, була максимально помічена. Це справжня політика України, де кожне рішення має доленосне значення. Один офіцер у генштабі зараз має важливість в тисячу разів більше, ніж один парламентар, навіть у прийнятті державних рішень. (На жаль, парламентарі самі зробили таке співвідношення, але це вже інша тема)”, – зазначив він.
Також тезу Білецького підтримала скандальна народна депутатка Мар’яна Безугла.
“Андрій Білецький підкреслив, що збільшення чисельності армії без якісної підготовки призводить лише до зростання втрат”, – виділила вона головну думку Білецького.
Військові блогери та журналісти наголошують, що головний меседж колонки Білецького – це те, що 2026 рік повинен стати роком тверезих, складних і системних рішень, де ключовою цінністю є не ілюзії, а підготовлена особа, відповідальне командування та реальна боєздатність. Про це пише журналіст Василь Пехньо.
Телеграм-канал “Бахмутський демон” також зауважує:
“Білецькому честь. Хто не читав, обов’язково прочитайте”.
Білецький критикував хаос у розподілі мобілізованих
Командир Третього Армійського Корпусу Андрій Білецький висловив критику на адрес поточної системи розподілу мобілізованих у ЗСУ. За його словами, в українському війську є чимало людей з досвідом та освітою, але їх часто призначають не за спеціальністю, що негативно впливає на ефективність армії. Це створює дефіцит кваліфікованих кадрів.
Білецький вважає, що замість того, щоб залучати зв’язківців, електриків, водіїв чи мотористів до відповідних підрозділів, їх часто направляють у випадкові частини. Це призводить до дефіциту кваліфікованих кадрів там, де вони найбільш потрібні – в підрозділах тилового забезпечення та логістики.
Крім того, Білецький заявляв, що СБУ має право перевіряти будь-які державні структури на наявність російських агентів, включаючи НАБУ. Він назвав арешт детектива Бюро позитивним сигналом і наголосив, що в умовах війни жодна установа не повинна бути поза підозрою.
