Кабмін продовжив дію бронювань для українців: як цьому сприяли кібератаки

Кабінет Міністрів України ухвалив рішення продовжити дію бронювань, що були чинними станом на 19 грудня, на ще один місяць. Причиною стали нещодавні кібератаки, що тимчасово вплинули на роботу державних реєстрів. Про це повідомила перша віцепрем’єр-міністерка, міністерка економіки Юлія Свириденко.

З огляду на нещодавні кібератаки, які тимчасово вплинули на роботу низки державних реєстрів, уряд вирішив продовжити бронювання до завершення відновлення систем. Бронювання надаються через Міністерство економіки або через портал Дія, а автоматичне продовження не вимагає додаткових звернень до органів влади.

Зокрема, якщо термін дії бронювання працівника закінчувався 20 грудня 2024 року, його продовжать до 20 січня 2025 року. Але не довше, ніж до 28 лютого 2025 року. Міністерство оборони повинно внести необхідні зміни до реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів протягом п’яти днів. Це потрібно зробити, щоб узгодити дані з новими змінами.

Кібератака на держреєстри

Нагадаємо, що 19 грудня Україна пережила одну з найбільших кібератак на державні реєстри. Атака російських хакерів призупинила роботу важливих систем Міністерства юстиції. Хакери стверджували, що знищили всі дані, до яких отримали доступ, включаючи резервні копії в Польщі. Відновлення реєстрів має тривати два тижні.

У першу чергу Мін’юст відновить реєстри довіреностей, спеціальних бланків, нотаріальних документів та спадковий реєстр. Це дозволить мінімізувати негативні наслідки для обліку.

Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації не підтверджує витік інформації після кібератаки. Колишній міністр юстиції Денис Малюська заспокоїв, що проблема з видаленням реєстрів не є серйозною, оскільки існують резервні копії, і дані будуть відновлені найближчим часом.

Нагадаємо, що Держпідприємство “Національні інформаційні системи” (НАІС), що керує зламаними росіянами реєстрами, ще восени 2020 року проходило перевірку на кібербезпеку. Тоді у його роботі знайшли чимало вразливостей – та видали документ, що зобов’язував їх усунути. Але замість того, щоб почати роботи з виключення знайдених проблем та вразливостей, підприємство почало судитися з державним органом, що проводив перевірку. І така ситуація – не нонсенс, а своєрідний тренд у політиці “нових діджиталізаторів”, які не вірили у кібербезпеку.

Джерело