Росіяни намагаються оточити Покровськ, створюючи “клин” в українській обороні. Щоправда, окупанти стикаються з серйозними труднощами і навряд чи встигнуть окупувати Донбас до інавгурації Трампа 20 січня, як того вимагав від них Путін. Незважаючи на фрагментованість наступу на цьому напрямку, експерти й військові називають ситуацію критичною але контрольованою.
Водночас українські захисники демонструють стійкість, утримуючи стратегічно важливі позиції. З’ясували, які шанси є у ЗСУ, щоб втримати Покровськ.
Поточний стан фронту
Російські війська продовжують тиснути на українські оборонні позиції в районі Покровська, намагаючись створити умови для оточення міста. Проте загарбники на цьому напрямку стикаються зі значними труднощами. Військові експерти та аналітики зазначають, що головною метою ворога є не прямий штурм Покровська, а перерізання транспортних шляхів та оточення міста.
Частини 90-ї танкової дивізії РФ, просунувшись через село Жовте, досягли села Новопустинка, створивши клин в українській обороні. Це дозволило ворогу наблизитися до Покровська на відстань 7 км (За деякими даними, ворог вже наблизився впритул до міста на відстань 3 км – ред.). Як зазначає аналітик Forbes Девід Акс, подальший план Росії полягає в розширенні виступу через захоплення Новотроїцька і Українки.
“Якщо росіяни мають намір оточити і відрізати Покровськ, а не атакувати його безпосередньо, є докази, що план саме такий, то недавнє просування має ключове значення”, – пише Акс.
Проте, аналітик додає, що російське командування стикається з проблемою нестачі резервів, необхідних для такого маневру. Значна частина ресурсів зосереджена в інших регіонах, зокрема в Курській області.
Позиції ЗСУ, що кажуть військові
Українські війська ведуть позиційну оборону, не дозволяючи росіянам досягти своїх цілей. Як зазначає військовий кореспондент Богдан Мірошников, ситуація в районі річки Сухі Яли є особливо напруженою:
“Одна з наших найкращих бригад обороняє тонку кишку, яка не дає ворогу надійно форсувати річку Сухі Яли широким фронтом. Ворог поки що не може зімкнути цей мішок повністю. Це приклад фантастичної стійкості наших воїнів”.
Попри героїзм українських бійців, ситуація ускладнюється через проблеми в управлінні військами. Командир батальйону “Вовки да Вінчі” Сергій Філімонов заявляє про “катастрофу” на Покровському напрямку, звинувачуючи вище командування у постановці нереалістичних завдань:
“Головна причина катастрофи на Покровському напрямку – вище командування, яке ставить перед підрозділами нереалістичні задачі. Генерали, які не розуміють можливостей підрозділів і не орієнтуються в ситуації на лінії зіткнення”, – заявив він.
Військовий блогер Юрій Бутусов додав, що багато підрозділів залишаються без дронів і необхідного обладнання. Військові, за його словами, покладаються лише на допомогу волонтерів.
“Росіяни на даному напрямку мають значну перевагу у кількості дронів. Українське керівництво ніякої уваги до забезпечення дронами підрозділів, які захищають Покровськ, не приділяє. Це дозволяє ворогу просуватись та захоплювати наші позиції, і зараз склалась загроза швидкої втрати Покровська саме через відсутність взагалі забезпечення нашої піхоти дронами”, – написав він.
Плани Росії та перспективи оточення Покровська
Кремль поставив окупаційним військам завдання захопити всі території Донецької та Луганської областей до кінця січня 2025 року. Втім, як зазначає військовий експерт Михайло Самусь у коментарі 24 каналу, ворог не має достатніх сил для виконання цього завдання:
“Росіяни застрягли під Покровськом. Вони не зможуть до січня досягти своїх цілей через дефіцит резервів і ресурси, задіяні в інших регіонах”.
За словами експерта, поточна тактика ЗСУ є ефективною і дозволяє стримувати ворога, незважаючи на його спроби посилення тиску. На щастя, сказати те саме про тактику ворога наразі не можна. На думку військового експерта Костянтина Машовця, рішення російського командування виглядають суперечливими з оперативно-тактичної точки зору. Наприклад, одне флангове угруповання отримало завдання “пробитися до Покровська”, тоді як інше – “взяти Новосілку”, хоча логічніше було б спрямувати наступ на Розлив. Він коментує це так: “Рішення виглядають, скажімо так… дуже й дуже суперечливими”.
Також він відзначив зосередженість окупантів на обмежених напрямках: Росія наразі використовує свої накопичені резерви лише у Курській області і південно-східному фронт. Інші ж напрямки, за словами Машовця, отримали завдання “наступати, спираючись на внутрішні резерви”. На думку експерта, невдовзі російське командування оцінить доцільність дій на кожному з цих напрямків і вирішить, куди краще скерувати ресурси.
Що стосується стратегічних цілей Путіна, то, на відміну від думки багатьох експертів, Машовець вважає, що Путін чітко окреслив свої мінімальні цілі – повний контроль над Кримом та чотирма областями (Донецькою, Луганською, Херсонською та Запорізькою).
“Це і є його мінімальні результати війни, яких він прагнутиме, і ці цілі визначатимуть плани дій російської армії у найближчій перспективі”, – зазначив він.
