Москва намагається не лише демонструвати свою військову потужність через польоти дронів та винищувачів уздовж кордонів НАТО, а й змінювати сприйняття світу серед своєї громадськості. За інформацією Politico, ознаки суспільної втоми від війни вже стають помітними. На цьому фоні російська пропаганда активно працює, представляючи РФ “жертвою”, а Захід – слабким і наляканим.
Протягом останніх тижнів Польща, Литва та Естонія повідомили про вторгнення російських безпілотників і літаків у свій повітряний простір. Проте у кремлівській версії подій агресором вважається саме Європа, яка нібито провокує ескалацію конфлікту. Москва навіть натякає, що НАТО може почати збивати її літаки, тож наративи формуються за логікою “Росію знову змушують оборонятися”.
Для підкріплення цієї картини міністр закордонних справ Сергій Лавров у своєму виступі на Генасамблеї ООН у Нью-Йорку заявив, що Захід “веде ескалаційну риторику”, включаючи розмови про можливі атаки на Калінінград. Він також акцентував, що Москва не збирається нападати на НАТО, але будь-яка агресія проти РФ отримає “жорстку відповідь”.
Цей подвійний підхід – поєднання заперечення і завуальованих погроз – відгукується із словами Путіна про те, що Захід “руйнує стабільність”. Кремлівський лідер пообіцяв, що реакція Росії буде “не словесною, а військово-технічною”.
Суспільна втома і психологічний рубіж
У січні війна перейде у четвертий рік, перевищивши за тривалістю навіть радянську кампанію проти нацистів під час Другої світової війни. Це стає серйозним викликом для Кремля, особливо в умовах економічних труднощів: зростання податків і нові витрати на оборону.
Однак реальні настрої серед росіян суттєво відрізняються від пропагандистської картинки. Згідно з даними “Левада-центру”, рекордні 66% громадян виступають за мирні переговори з Україною, тоді як бажання продовжувати бойові дії за будь-яку ціну зменшилося до мінімуму з початку вторгнення.
Кремль, у свою чергу, намагається переконати суспільство, що Росія оточена ворогами і змушена постійно жити в стані війни. Це виправдовує вимогу Путіна виділяти дедалі більше ресурсів на армію, навіть за рахунок погіршення життя звичайних громадян.
Тактика залякування та спотворення фактів
Російські державні медіа отримали завдання посилювати страхи, охарактеризовуючи реакцію НАТО на інциденти з дронами як “істеричну” та підкреслюючи нібито розколи всередині Альянсу. Як і очікувалося, пропагандисти атакували президента України, стверджуючи, що він намагається втягнути США глибше у війну. Росія також систематично звітує про фейкові “перемоги” на фронті, яких насправді не існує. Кремль створює образ швидкого наступу, намагаючись нав’язати Заходу ідею про неминучість поразки України.
Окремим елементом інформаційної кампанії стали натяки на можливість використання різних видів зброї – у тому числі нових систем, здатних нести ядерні боєголовки. Експерти вважають, що демонстративні польоти над країнами НАТО є частиною психологічного тиску, спрямованого не стільки на Європу, скільки на внутрішню аудиторію Росії.
