Київ пропонують захистити від атак Шахедів за допомогою новітньої системи спостереження та радіолокаційного виявлення дронів. Її можна розміщувати на літальних апаратах-аеростатах, що будуть зв’язані з наземними оперативними пунктами за допомогою тросу. Саме такі апарати вже закуповує Польща, а супротивник використовує подібні аеростати у глибині своєї території з комунікаційною метою.
Зможе “бачити” на 400 км
Ідею про використання для оборони столиці, та й інших міст країни, від атак російськими БпЛА за допомогою літальних апаратів, аеростатів, висловив у коментарі Інформатору авіаційний експерт, колишній інженер з випробувань КБ “Антонов” Костянтин Криволап. Він переконаний, що за умови використання ворогом безпілотників на наднизьких висотах, що зафіксовані останні декілька тижнів, подібний захист покаже свою ефективність. Каже: подібні прив’язні літальні апарати він пропонує вже давно, а у 2016-2017 роках вони вже навіть тестувалися Збройними силами України.
“Це аеростати, що висітимуть над містом. Під ними на платформах стоятиме радар. Такий апарат зможе проводити і радіотехнічну розвідку, і локацію одночасно, зможе “бачити” на 400 кілометрів – і, головне, виявляти дрони з висоти”, – каже Інформатору Криволап.
Аеростати складатимуться, власне, з літальних апаратів, військового радіолокаційного обладнання на платформах під ними, тросів, за допомогою яких ними керуватимуть, а дані – потраплятимуть до військових оперативних пунктів на землі, та лебідки. Вартість такого аеростата складатиме 15-20 тисяч доларів, а ефективність буде приголомшливою – за його допомогою можна буде “побачити” і безпілотник, і навіть крилату ракету.
“Ми з друзями ще у 2014-2015 роках ходили до Міноборони, казали: давайте зробимо, аеророзвідка підійматиме ці аеростати, бачитиме далеко. Нам сказали, мовляв, їх же зіб’ють. Як? “Підлетять літаками”. В мене тоді не було аргументів, бо ми ще не мали досвіду з цього питання. А зараз ситуація проста: якщо та над Києвом підіймаєш аеростат, то збити його вже буде неможливо, адже ворог не має домінування у повітрі”, – аргументує Костянтин Криволап.
Збити такий апарат майже неможливо
Важливий нюанс: навіть США, зітнувшись з китайським аеростатом (нібито, метеорологічного призначення) у січні 2023-го над власною територією, не змогли збити його одразу. Зруйнувати стратосферний літальний апарат вдалося з кількох спроб, застосувавши спеціальне знаряддя – прості постріли з кулеметів, встановлених на літаках, не заподіяли великої шкоди.
“Це ж не Гінденбург, щоб вибухати. І впасти він не може, буде лише поступово опускатися до землі. Відтак, аеростати фактично не вразливі до ворожих зусиль та надзвичайно ефективні”, – вважає авіаексперт.
Цікаво, що, за словами Криволапа, днями Польща придбала в США одразу чотири подібні аеростати – щоправда, їхня ціна була надзвичайно високою (вся угода “потягнула” на 1,2 млрд доларів). А в Україні навіть працюють компанії, зокрема, з Великої Британії, що можуть надати подібне обладнання. Потрібно лише політичне рішення про використання, каже фахівець. До речі, РФ, додає він, також використовує аеростати – їх розміщують за 40-50 км до лінії зіткнення, та використовують, як ретранслятори для сигналів, наприклад, Інтернету.
Росіяни хитрують, запускаючи Шахеди на різній висоті та кількома хвилями
Нагадаємо, Інформатору вдалося знайти відповідь на запитання, як саме безпілотники опиняються над Києвом. Зокрема, ніч з 6 на 7 листопада 2024-го була для Києва непростою: над містом впродовж 8 годин в усі сторони літали ворожі БпЛА, їхні уламки, а, можливо, й цілі безпілотники влучали в об’єкти в п’яти районах столиці. Фахівці переконані, проблема в тому, що Шахеди запускають на різній висоті, великими зграями та трьома хвилями.
Водночас ми писали, що в столиці утворилися масштабні затори після нічної атаки “Шахедами” та повітряної тривоги. Оборонці міста відкрили рух столичними мостами, проте на під’їздах до Дарницького мосту, а також Північного мосту утворилися довжелезні затори. Схожа ситуація і в метро: потяги їдуть через обидва метромости переповненими, оскільки за декілька годин утворилися справжні “живі черги” з киян, хто бажає потрапити на роботу з лівого на правий берег.
