Є ймовірність, що війська армії агресора втратили на Донбасі темп через надто високі втрати особового складу та техніки під час наступу, відзначають українські воєнкори. Наразі їхній наступ фрагментувався. Минулої доби, 6 листопада вони не зайняли жодного населеного пункту. Головною гарячою точкою залишається Курахове, де запеклі бої точаться на північ від міста. Напевно росіяни не встигнуть окупувати весь Донбас, включно із Покровськом, Словʼянськом та Краматорськом до інавгурації Трампа, який обіцяв зупинити війну по лінії розмежування.
Курахівський напрямок: “Мозок вірить в щось міфічне”
На Курахівському напрямку російські війська, за даними ЗСУ, зайшли південніше Єлизаветівки на глибину до 1,1 км. Тут українські захисники зустрічають ворога із жорстким опором, однак ситуація залишається вкрай напруженою. Українські військові зазначають, що противник намагається закріпитися з північного боку від Курахового. Також він наближається до Сонцівки, від якої українські сили були змушені частково відступити. Але в нічний час вдалося відбити атаки та заблокувати подальший наступ ворога.
“Знаєте, а мене зараз не покидає відчуття надії, попри те, що [окупанти] обходять Курахове з півночі. Мозок бере і вірить в щось міфічне і хороше, і ці почуття дарують надію і тепло, що все буде добре”, – зазначають військові з пабліка “Бахмутський Демон”.
Особливої уваги заслуговує знищення техніки, яку росіяни використовують для атак. Бої відбуваються за кожен населений пункт і кожну вигідну позицію. Українські підрозділи тримають лінію оборони, незважаючи на потужний тиск ворога.
Військовий кореспондент Богдан Мірошников повідомив, що наразі на Курахівському напрямку просування ворога вдалося частково стримати, хоча обстріли та нальоти з використанням важкої артилерії, керованих авіаційними бомбами та РСЗВ з боку росіян не припиняються.
“Вперше за кілька днів без втрат населених пунктів! Звичайно, просування є, вони відображені графічно. Першою чергою на лінії Вознесенка-Берестки. Бої так само тривають в районах Успенівки, Новоселидівки, Григорівки та Новоолексіївки. Ворог все ще дотискає Новоселидівку, Вознесенку та залишки Катеринівки. Але вперто та довго ті самі частини Новоселидівки, Берестків та Вознесенки тримати не вдасться. Наразі ворог створює умови для повної ліквідації нашого плацдарму на північному березі Курахівського водосховища. Думаю, найближчим часом будуть вже фінальні штурми, і нам у підсумку доведеться відійти до Старих Тернів-Сонцівки. Головне, щоб ту лінію вдалося тримати якнайдовше”, – пише він.
Можливо, росіяни видихаються
На фронті росіяни за останні тижні майже припинили механізовані штурми колонами техніки біля Максимільянівки. Імовірно, вони поповнюють запаси або переглядають тактику. У той же час артилерійські атаки та застосування авіації, зокрема удари КАБами (керованими авіаційними бомбами – ред.), не зменшуються. Навколо Курахового та Новоолексіївки противників продовжує спроби прориву, зокрема з використанням бронетехніки для десантування та ближніх атак. Українські війська ведуть важкі оборонні бої, часто переходячи в контратаки, щоб не дати ворогу закріпитися на нових позиціях.
Зелені зони та ліси біля Селидового, які раніше були прикриттям, стають малозначними, що змушує противника використовувати бронетехніку. На окремих ділянках, наприклад, у Григорівці, російські війська ведуть бої за більш вигідні позиції. Але завдяки добре підготовленим оборонним рубежам українські сили ефективно знищують російську техніку.
Судячи з усього, російське командування продовжує реалізацію плану щодо окупації Донбасу, спрямовуючи сили на декілька ключових напрямків: на північ від Курахового (біля Вознесенки, Новоселидівки та Берестків, але стикаються з природними перепонами, такими як водосховище біля Курахового), південь (де також є перепона у вигляді річки Сухі Яли, яку штурмувати важко – ред.) та на захід від Курахового (де є агломерація Андріївка-Костянтинопіль, відсутність водних перешкод та загроза оточення військ ЗСУ).
Ймовірно, завдання Путіна – створити умови для захоплення важливих стратегічних пунктів, серед яких Курахове (або перерізання “дороги життя” тут), Покровськ, розташоване за 30 км від лінії фронту. Та навіть Костянтинівка, яка лежить далі на захід. Будь-який з цих маневрів міг би дати росіянам можливість спрямувати зусилля на Покровськ із півдня та сходу, оминувши фронтальні бої за саме Курахове.
Проте військові експерти, зокрема військовий аналітик Костянтин Машовець, відзначають, що тактика російського командування, яке зосередилося на тактиці локальних проривів, зокрема, в районі Торецька, свідчить про обмеженість ресурсів для масштабних наступів. Успіхи росіян на південному сході та Курахівському напрямку, за словами Машовця, є тактичними досягненнями, але на стратегічному рівні їх наступ “видихається”.
“[Наступ противника] “фрагментується” – від тотального характеру [він вже] перейшов до спорадичних, окремих дій на оперативно-тактичному рівні. Причому, чим далі, тим більше це починає відбуватися далеко не у “взаємозв’язку” один з одним, як має бути, а в режимі “само собою” (а це, очевидна ознака того, що на стратегічному рівні, в першу чергу), щодо планування та “ув’язування” дій – щось пішло “не так”, – зазначає Машовець.
Вибори в США і геополітична ситуація
Неоднозначна реакція військових та суспільства викликана і останніми змінами на світовій арені, зокрема після президентських виборів у США. Хоча перемога Трампа й не повинна була відразу змінити стратегічні розклади в Україні, багато хто з військових не втрималися, щоб не відпустити гострі жарти щодо “суттєвих змін лінії фронту після зміни президента в США, мовляв такого не очікував ніхто”.
Більшість військових та експертів зазначають, що Україні потрібно навчитись розраховувати на власні сили. Тим паче тепер, з огляду на можливість зміни зовнішньої підтримки. Як зазначає заступник командира 3-ї ОШБр Максим Жорін, Україна мє пройти через важку зиму, що потребує мобілізації всіх доступних ресурсів для забезпечення оборони та власної безпеки.
“Ми не можемо завжди залежати від позиції влади інших держав, покладатися на них у вирішенні питань долі країни. Це усвідомлення має прийти до всієї української нації, до кожного українця …подолання всіх перешкод насамперед залежить від нас”, – написав він.
Оперативна ситуація та підсумки
Ситуація на фронті залишається важкою, з безперервними атаками на різних напрямках і постійною потребою маневрувати та зміцнювати оборонні позиції. Росія намагається продовжувати тактику постійного тиску, використовуючи не тільки піхоту, але й важке озброєння для ослаблення обороноздатності України. З початку січня, коли 20-го числа відбудеться інавгурація Трампа, можуть початися інтенсивні переговори за його посередництва. Отже, Путін, ймовірно, прагне захопити якомога більше територій на Донбасі до цього моменту, кидаючи туди всі можливі сили вже зараз.
Саме тому бої на лінії фронту стають ще більш запеклими, особливо з огляду на підготовку до зимового періоду, коли бойові дії стають важливими через погодні умови. Українські військові впевнені, що, попри весь тиск і складність ситуації, мають сили йти вперед і захищати кожен населений пункт. Військовий з позивним Мучний, який перебуває на Покровському напрямку, підкреслює важливість підтримки оборони в селах Лисівка та Новогродівка. Тут українські захисники успішно знищують ворожі підрозділи, тримаючи позиції й стримуючи наступ.
Підсумовуючи, зазначимо, що Україна продовжує успішно протистояти військовій агресії РФ, стримуючи значні сили ворога на кількох напрямках. Незважаючи на вимушені відступи з окремих населених пунктів, українські сили готові продовжувати боротьбу, стабілізуючи фронт та створюючи передумови для нових операцій.
