20 березня Дніпропетровський окружний адмінсуд дійшов висновку, що мобілізація в Україні не є незворотною, якщо вона відбулася з порушенням. Це суперечить позиції Верховного Суду. Чоловіка з гепатитом, який за станом здоров’я не мав би служити, мобілізували, а через ВЛК його провели з формальним оглядом та визнали придатним. Тепер незаконно мобілізованого чоловіка мають звільнити з армії – за рішенням дніпровського суду.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд навіть похизувався своїм рішенням на головній сторінці свого сайту. На думку суддів, Верховний Суд неправильно протрактував правові норми, що стосуються мобілізації чоловіків. У Верховному Суді вважають, що порушення правил проходження огляду військово-лікарською комісією (ВЛК) або її формальне проходження – це не привід для звільнення людини з військової служби.
Далі розкажемо деталі цієї справи. Військова частина не спромоглася оскаржити рішення суду, бо не внесла гроші на судовий збір. Дніпропетровський ОАС постановив:
- визнати протиправною та скасувати постанову ВЛК щодо громадянина за результатом його огляду,
- визнати протиправним та скасувати наказ про призов цього громадянина на військову службу під час мобілізації,
- скасувати наказ командира військової частини про зарахування громадянина до особового складу частини,
- зобов’язати військову частину звільнити громадянина з військової служби та виключити його зі списків особового складу частини.
Фабула справи
8 листопада 2024 року чоловік був затриманий співробітниками ТЦК та доставлений у міську лікарню №7 у місті Кам’янському для проходження ВЛК. Там він був визнаний придатним, у цей же день доправлений у навчальний батальйон.
При цьому ВЛК не надано оцінки результатам діагностичного звіту щодо наявності в його крові антитіл до гепатиту С. Також чоловіком не пройдено огляд у лікарів: психіатра, офтальмолога, стоматолога, інфекціоніста. Проте у застосунку Helsi зазначається, що 9 листопада чоловік був на прийомі у офтальмолога, хоча він вже перебував у батальйоні, а консультація у лікаря інфекціоніста є незавершеною. За словами мобілізованого, огляд на ВЛК тривав менше за годину та був формальним.
Чоловік звертався із заявою до регіональної ВЛК Міноборони, в якій просив призначити повторну ВЛК. Але 4 грудня там повідомили, що направлення діючого військовослужбовця для медогляду здійснюється за місцем проходження військової служби на підставі рапорту на ім’я командира. Проте у ВЛК проігнорували наявність у чоловіка діагнозу “агресивна форма гепатиту С в1”, пробійної виразки шлунку, черепно-мозгової травми у вигляді вегето-судинної дистонії.
19 грудня 2024 року чоловік звернувся до суду. У регіональному ВЛК спочатку стверджували на суді, що вони не знайшли доказу наявності хвороби у мобілізованого, яка б змінила ступінь його придатності до військової служби. У військовій частині повідомляли, що визнання незаконним наказу про призов громадянина на військову службу не веде до звільнення його зі служби, яку він вже проходить.
Суд нагадав, що кожен військовозобов’язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, окулістом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями і лікарями інших спеціальностей (п. 3.1. гл. 3 розд. ІІ Положення №402 “Про військово-лікарську експертизу в ЗСУ”). Перед оглядом військовозобов’язаних їм проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту “В” (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту “С” (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW) тощо. Лікарі, які включаються до складу ВЛК, під час проведення огляду мають ознайомитися з записами в Електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ) та іншими меддокументами, що підтверджують стан людини, яка проходить ВЛК.
Суд з’ясував, що мобілізований є хворим на хронічний вірусний гепатит С (ХВГС), РНК HCV, стійка вірусологічна відповідь та лікується з 2022 року. Це підтверджується висновком інфекціоніста від 14.02.25.
На момент здачі аналізу під час проходження ВЛК у чоловіка виявили антитіла до гепатиту С в крові пацієнта. Це означає, що він є носієм вірусу гепатиту С. За таких обставин ступінь придатності людини до військової служби визначається за фактом, наскільки порушені функції печінки (це має встановити лікар). Проте, попри обов’язковість, на ВЛК чоловік так і не пройшов прийом в інфекціоніста попри наявність позитивного тесту на гепатит. Також психіатра, офтальмолога, стоматолога, що є порушенням Положення №402. ВЛК при ТЦК не змогла спростувати, що чоловік пройшов не всіх лікарів.
Головуюча у цій справі суддя Дніпропетровського ОАС Анна Сластьон вказала, що за відсутності доведення факту придатності призов та подальше направлення для проходження військової служби є протиправними. На переконання суду, встановлені порушення є істотними та такими, що перешкоджають досягненню мети проведення медичного огляду визначення придатності позивача до військової служби. Суд констатує, що висновок ВЛК міг бути іншим, якби огляд провели з дотриманням норм Положення №402.
Проходження медогляду та встановлення придатності до військової служби є обов`язковими умовами, без дотримання яких призов особи на військову службу є неможливим. Отже, для призову особи на військову службу під час мобілізації необхідно встановити придатність військовозобов’язаного за станом здоров`я до військової служби. Суд скасував постанову ВЛК при ТЦК через її невідповідність нормам права.
20 березня військова частина подала апеляцію на рішення суду. Втім, за 2 місяці так і не сплатила судовий збір. Відповідно суд її не розглядав.
Що думає Верховний Суд
Верховний Суд у справі №160/2592/23 (інша справа) вказав, що мобілізація без проходження ВЛК – це не привід для звільнення з військової служби, і загалом встановлення факту порушення ТЦК процедури мобілізації не призводить до необхідності звільнення незаконно мобілізованого. “Процедура призову військовозобов’язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу”, – підкреслили судді Верховного Суду.
Однак, як зазначають у Дніпропетровському окружному адмінсуді, у справі №160/2592/23 у позивача не було хвороб, які б свідчили про його можливу непридатність до військової служби. Дніпропетровським ОАС у справі мобілізованого в Кам’янському застосовано один із базових принципів права про те, що протиправні дії не можуть спричиняти правомірних наслідків. Як вказала суддя Анна Сластьон, зазначений принцип не було використано Верховним Судом у справі №160/2592/23.
“Суд не погоджується з позицією Верховного Суду у справі №160/2592/23, що факт непроходження позивачем медичного огляду під час його призову на військову службу не є свідченням непридатності позивача до військової служби та не є підставою для звільнення позивача з військової служби відповідно до ст. 26 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”, яка визначає виключний перелік таких підстав. На переконання суду, непроходження позивачем медичного огляду, а так само порушення порядку його проведення свідчить про те, що відповідачем в порядку ч. 2 ст. 77 КАС України не доведено факт придатності позивача до військової служби. Інший підхід протирічить завданням адміністративного судочинства. Натомість, відсутність у ст. 26 Закону “Про військовий обов’язок і військову службу” такої підстави для звільнення з військової служби як непроходження позивачем медичного огляду під час його призову є виключно свідченням того, що законодавець при написанні зазначеної норми виключав можливість проходження військової служби особою, яка є непридатною до служби або не пройшла медичний огляд.”, – зазначають у Дніпропетровському ОАС.
