В ніч на 19 листопада 2024 року Україна вперше завдала удару ракетами ATACMS по російській території. Символічно, що перший удар далекобійними ракетами ЗСУ по РФ відбувся на 1000-й день війни. Метою атаки став 67-й арсенал Головного ракетно-артилерійського управління (ГРАУ) у Брянській області.
Згідно з повідомленнями українських джерел, удар був успішним: склад боєприпасів зазнав значних пошкоджень. Експерти зазначають, що застосування ракет ATACMS по території РФ відкриває новий етап у війні. Для України – це можливість не лише стримувати агресора, але й вивести конфлікт на новий рівень у глобальному контексті. Наступні удари можуть стати ще потужнішими, враховуючи стратегічну мету – послабити здатність Кремля вести війну.
Перший удар по Брянщині показав, як американська зброя змінює хід війни. Інформатор з’ясовував, куди тепер летітимуть ракети ЗСУ, і що це означає для планів Кремля?
Перший удар ATACMS по території РФ
Як пишуть у ЗМІ, перший удар ЗСУ далекобійними ракетами був нанесений по обʼєкту в місті Карачеві у Брянській області. Цей об’єкт був успішно уражений.
У мережі шириться відео пуску балістичних ракет ATACMS по складах в Брянській області сьогодні вночі. Тим часом Міноборони РФ заявило про атаку шістьма ракетами ATACMS по Брянській області. Стверджують, що збили п’ять ракет і пошкодили ще одну, пишуть російські ЗМІ. Фрагменти нібито впали на територію військового об’єкта, але подробиць там не надали, як і підтверджень.
Цей крок став можливим після дозволу президента США Джо Байдена, який зняв обмеження на використання далекобійної американської зброї для ударів по законних військових цілях у РФ. І якщо спочатку повідомляли, що дозвіл на удари далекобійними ракетами наданий тільки щодо Курської області, то наразі ми бачимо, що прилетіло у Брянську область РФ. (При цьому Курська область межує на північному заході з Брянською, і як розповідали український історик, офіцер 3-ї ОШБ ЗСУ Олександр Алфьоров, Курщина і Брянщина є етнічною українською територією – ред.)
Такі дії спрямовані на посилення обороноздатності України та стримування російсько-північнокорейського наступу в прикордонних областях. Щоправда, офіційно Генштаб ЗСУ не підтвердив ударів саме ракетами ATACMS. У Центрі протидії дезинформаціх при РНБО також зробили вигляд, що ракети могли бути і українськими.
“67-й арсенал ГРАУ РФ у Брянській області. Знову туди прилетіло. До цього була атака дронами. Було пошкоджено два ангари з боєприпасами. Зараз прилетіло дещо потужніше. Різні є підозри. Кажуть, ракета якась. Яка ж це може бути ракета, не знаю, – посміхаючись, каже керівник ЦПД Андрій Коваленко. – Але вибухало знатно. Там зберігаються боєприпаси до РСЗВ, артилерійські боєприпаси включно з боєприпасами до КНДРівського озброєння, яке було передано, зокрема до 170мм САУ. Також там зберігалися КАБи. Відповідно, чи знищено повністю склад, буде видно трішки пізніше, коли пожежа вгамується”.
Стратегічний контекст: навіщо США пішли на це рішення
Помічник держсекретаря США Браян Ніколс підтвердив, що рішення Байдена має стратегічне підґрунтя: дати зрозуміти Кремлю, що військова агресія не принесе успіху. Згідно з даними NYT, ця політика також має на меті підвищити витрати РФ на ведення війни, що може сприяти змушенню Москви до переговорів.
“Сподіваюся, це дозволить РФ зрозуміти, що застосування сили для захоплення української території не буде успішним, і, можливо, вона почне переговори про мир або, ще краще, просто вийде з української території”, – наголосив Ніколс.
Крім того, фахівці Інституту вивчення війни (ISW) наголошують, що зняття лише частини обмежень може зробити безпечними сотні інших російських військових об’єктів. На їхню думку, Захід повинен дозволити Україні вражати весь спектр цілей на території РФ.
Що далі: потенційні цілі для ракет ATACMS
Україна має широкий спектр можливих цілей для ударів далекобійними ракетами. За словами очільника ЦПД Андрія Коваленка, є сам факт того, що вибивання складів РФ інтенсифікується після дозволу на удари західною зброєю.
“Плюс не просто так сказано нашими офіційними особами про наші [ракети] Нептуни і не тільки Нептуни. Тому війна продовжується. Демілітаризація ворога продовжується. А демілітаризація ворога – це єдина оборона і гарантія безпеки для України. Відсутність войовничої Росії поруч. У тому стані, в якому вона є зараз. Демілітаризована Росія цілком може бути поруч так би мовити після завершення війни”, – підсмував Коваленко.
Зважаючи на те, що українці можуть використовувати ракети ATACMS для ударів по скупченнях російських і північнокорейських військ, ключових одиницях військової техніки, вузлах логістики, складах боєприпасів і лініях постачання в глибині Росії, розписали ряд потенційних цілей на майбутнє:
- Курська область: військові склади, вузли постачання, скупчення техніки. NYT також відзначає, що пріоритетними цілями є скупчення військ РФ і КНДР, які готують наступальні операції на Курщині.
- Бєлгородська область: бази військ, що атакують Харківщину.
- Брянська область: логістичні вузли, залізничні депо.
- Ростовська область та Краснодарський край: об’єкти забезпечення логістики Чорноморського флоту та війська, що підтримують російсько-північнокорейський наступ.
- Кримський міст і інші законні цілі України. За даними Global Defence, Україна планує знищити Кримський міст після того, як Байден дозволив використовувати ATACMS. Цілями також будуть військові бази, аеродроми, а також об’єкти для “підтримки бойового духу”. Серед їхнього числа і знаходиться улюблений міст Путіна.
Реакція Кремля: погрози і дилеми
Російський президент Володимир Путін раніше попереджав, що використання західної зброї на території РФ може розцінюватися як ескалація конфлікту. Однак поки що Москва утримується від різких дій у відповідь, зокрема використання ядерної зброї.
Експерти вказують, що Кремль стикається з дилемою: будь-яка ядерна ескалація може відштовхнути навіть лояльних партнерів Росії, зокрема Китай. Зазначимо, що використання ракет ATACMS змінює динаміку війни. Це посилює тиск на російську військову логістику, створює нові ризики для військ КНДР, які розміщені в прикордонних районах, робить конфлікт у РФ більш помітним для її населення, що може викликати внутрішнє невдоволення.
Проректор Європейського університету, доктор філософських наук, професор Сергій Ягодзінський зазначає, що удари далекобійними ракетами можуть призвести до ядерної відповіді. При цьому він зазначає, що ціллю може бути не обов’язково Київ та об’єкти НАТО, якими лякає заступник голови Радбезу РФ.
“Не хотілось би ядерний удар по Україні. Але імовірно ми до цього рухаємось. Обʼєктом можливої атаки малими ядерними зарядами можуть бути західні області України. Чому? Подумайте”, – прокоментував Ягодзинський перший успішний ракетний удар ЗСУ ракетами.
Як би там не було, удари далекобійкою значно ускладнюють для Кремля утримання контролю над окупованими територіями. Це може бути сигналом для американських еліт і новообраного президента США Трампа, які намагаються продемонструвати Путіна як слабкого гравця. У свою чергу, ISW наголошує, що подальше посилення України далекобійною зброєю буде вирішальним для стримування агресії РФ і можливої деокупації територій.
